ВОЙТАШЕ́ВСЬКИЙ Яків Борисович (21. 10. 1888, м. Каховка Таврій. губ., нині Херсон. обл. — 11. 07. 1952) — лікар-уролог. Доктор медицини (1923). Закін. Харків. університет (1913). Працював військ. лікарем. Від 1918 — зав. діагност. від­ділу Всеукр. рентґенів. академії; 1924–35 — асист. шпитал. хірург. клініки, водночас 1929–39 — зав. сечо­статевого від­ділу Укр. н.-д. шкірно-венерол. ін­ституту (обидва — Харків); від 1938 — проф., зав. курсу урології, декан пед. факультету 2-го Харків. мед. ін­ституту; від 1941 — доцент Ташкент. мед. ін­ституту; від 1944 — доцент, проф. Харків. мед. ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня з урології, зокрема впровадив у лікар. практику принципи хірург. лікува­н­ня гонореї та її ускладнень, ви­вчав пита­н­ня пеніцилінотерапії.