Войтенко Борис Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Войтенко Борис Іванович

ВОЙТЕ́НКО Борис Іванович (30. 10. 1936, с. Солонцовка Воронез. обл., РФ) – промисловець. Засл. металург України (1984). Почесна відзнака Президента України (1996). Орден «За заслуги» 2-го ступ. (2007). Закін. Харків. гірн. (1959) та інж.-екон. (1971) ін-ти. Від 1959 працює (з перервою) на Запоріз. коксохім. з-ді (нині ВАТ «Запорожкокс»), пройшовши шлях від мийника вуглепідготовчого цеху до його нач. (1968– 72), від 1972 – гол. інж., від 1987 – дир., від 1993 – голова правління, від 2004 – ген. дир. У 1985– 87 – гол. інж.–заст. нач. Респ. пром. об’єднання «Укркокс». Під кер-вом і за безпосеред. участі В. на підпр-ві вперше в галузі освоєно кокс. машини великої потужності з гідроприводами; розроблено і впроваджено у вироб-во технологію отримання бензолу для синтезу вищого сорту (2002); змонтовано єдину в Україні установку з вироб-ва гранульованого пеку (2003). Окрім того, вирішено проблеми екол. безпеки, освоєно комплекс вироб-ва теплової енергії за новою технологією вогневого знешкодження та утилізації тепла димових газів від кокс. батареї № 1 «біс» (2003). Автор 23-х наук. праць та 27-ми винаходів з орг-ції та технології коксохім. вироб-ва і знешкодження його відходів.

С. Г. Маковський

Стаття оновлена: 2016