Войтенко Володимир Платонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Войтенко Володимир  Платонович

ВОЙТЕ́НКО Володимир Платонович (12. 02. 1934, с. Вишпіль Черняхів. р-ну, нині Житомир. обл.) – лікар, публіцист. Д-р мед. н. (1977), проф. (1997). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1984). Закін. Київ. мед. ін-т (1957). Працював лікарем у м. Балхаш (Казахстан, 1957–59); у Київ. мед. ін-ті (1961–64); від 1964 – в Ін-ті геронтології АМНУ (Київ): 1970–72 – кер. групи генетики, 1972–92 – зав. лаб. генетики, від 1992 – зав. лаб. матем. моделювання процесів старіння. Напрями наук. дослідж.: біологія старіння, біохімія, генетика, матем. та статистичні методи аналізу захворюваності, смертності, тривалості життя. Запропонував еволюц.-генет. теорію старіння. Працює в галузі наук. публіцистики – «Людина на зламі тисячоліть: Метанойя» (К., 1998), «Україна: 10 років самотності» (Л., 2001), «Всесвітній вертеп», «Ремінісценції» (обидві – Київ, 2004). Автор низки книг поезій і прози, зокрема «П’ята Євангелія (Містерія)» (К., 2005).

Пр.: Группы крови и заболевания сердечно-сосудистой системы // Генетика. 1975. № 1 (співавт.); Смертність і тривалість життя: аналіз та прогноз. К., 1990; Здоровье здоровых. К., 1991.

О. М. Вайсерман

Стаття оновлена: 2006