Войцехівський Станіслав Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Войцехівський Станіслав  Іванович

ВОЙЦЕХІ́ВСЬКИЙ Станіслав Іванович (13. 03. 1939, с. Чепиліївка Узин., нині Білоцерків. р-ну Київ. обл.) – художник-монументаліст, графік. Чл. НСХУ (1985). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1961; викл. М. Іванов, В. Касіян). У 1970– 90 – проектант, монументаліст Київ. комбінату монум.-декор. мист-ва; проектант комплекс. худож. оформлення Жовтн. р-ну Києва (1973–93), Нац. авіац. ун-ту (1980–98), Музею Великої Вітчизн. війни у Севастополі (1987–91). Працює у галузях ікон. мист-ва, різьблення на дереві. Учасник всесоюз. та міжнар. мист. виставок від 1962. Персон. – у Києві (1989–2004). Твори, виконані в техніці маркетрі, позначені високою тех. майстерністю і створенням глибоких гуман. образів, відзначаються витонченим контраст. чи гармоній. поєднанням особливостей фактури зрізу дерева – малюнка, плями, кольору.

Тв.: ікони для іконостасів храмів Івана Хрестителя у Києві (2000) та козац. церкви на Хортиці (2002); пам’ят. знак «Героям Лютізького плацдарму» (1983, с. Нові Петрівці Вишгород. р-ну Київ. обл.); портрети – Л. ван Бетговена (2001), Б. Которовича, Б. Ступки, дочки (усі – 2003); «Спогади», «Оранта», «Діалог» (усі – 1995), «SOS» (1998), «Реквієм» (1999), «Онука», «Космос», «Надвечір’я» (усі – 2000), «Квіти» (2001), «Цілитель» (2002), «Останні промені» (2003), «Таємна вечеря», «Кактуси» (обидва – 2004).

Літ.: Підгора В. Неповторне дерево Войцехівського // КіЖ. 2002, 5 черв.; Його ж. Фантастика маркетри Станислава Войцеховского // Аристократ. 2004. № 6.

В. П. Підгора

Стаття оновлена: 2006