Войцехович Василь Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Войцехович Василь Олександрович

ВОЙЦЕХО́ВИЧ Василь Олександрович (23. 12. 1912(05. 01. 1913), с. Краснокутськ, нині смт Харків. обл. – 21. 04. 1987, Київ) – військовик, письменник. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Держ. та бойові нагороди. Чл. СПУ (1976). Закін. Богодухів. с.-г. технікум (Харків. обл., 1931), Сум. артилер. уч-ще (1941). Працював меліоратором. В армії від 1939. У серпні 1941 був поранений, потрапив у полон, утік. 1942 вступив до партизан. загону С. Ковпака: пом. ком-ра роти, начштабу Путивл. партизан. загону, від вересня 1943 – з’єднання партизан. загонів Сум. обл., від січня 1944 – начштабу 1-ї Укр. партизан. дивізії. Учасник Карпат. рейду, бойових дій у зх. обл. України, Білорусі та Сх. Польщі. Після війни – майор запасу. Працював головою Лебедин. райвиконкому (Сум. обл.), дир. Мордов. заповідника (РФ). Від 1966 займався літ. діяльністю. Автор докум. кн. «Сто днів звитяги» (1970), «Фронт на Поліссі» (1975), «Партизани ідуть на Захід» (1982; усі – Київ), що стали своєрід. літописом партизан. з’єднання С. Ковпака.

П. Д. Пиріг

Стаття оновлена: 2006