Волга Микола Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волга Микола Семенович

ВО́ЛГА Микола Семенович (27. 04. 1939, с. Черкаське Біловод. р-ну Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – архітектор. Нар. майстер декор.-ужитк. мист-ва УРСР (1975). Засл. діяч мист-в України (2009). Канд. арх-ри (1970), проф. (1989). Чл. НСАУ (1970). Працював гол. архітектором м. Сіверськодонецьк (Луган. обл., 1963– 68); кер. наук.-проект. лабораторії Ін-ту «Київпроект» (1970– 75); заст. дир. «ДержавтотрансНДІпроект» (1975–81); викл., доц., проф. Абхаз. ун-ту (Сухумі, 1981–89); дир. мист. галереї «ОР» (1994–2003); проф., зав. каф. арх-ри Нац. авіац. ун-ту (Київ, від 2003). Автор і співавтор реалізов. проектів: ген. плану забудови м. Сіверськодонецьк, зокрема експерим. мікрорайону, Палацу культури і мист-в будівельників, універмагу «Дит. світ», концерт. зали муз. уч-ща. Автор розвідок з питань арх-ри та образотвор. мист-ва, кн. «Дорогою світла: Поет. візії до картин-композицій з образами каменів-самоцвітів» (К., 2003). Створює композиції з природ. каменів, металу. Організатор і учасник худож. виставок в Україні та за кордоном. Персон. – у Києві, Москві, Нью-Йорку (2002–05). Спільно з В. Солодовим створив проект «Артабетка». Шлях пізнання істини вбачає у колорист. розмаї каменів-самоцвітів. Чуттєве сприйняття мінералів та філос. осмислення ролі й місця Творця у мист-ві спричинили створення метафорич. композицій, у яких простежується прагнення поєднати енергії Неба і Землі з люд. інтелектом.

Тв.: «Початок» (1992), «Солярис» (1993), «Життя–театр», «Приборкувач», «Іржа та блиск» (усі – 2002, співавт.), «Великий вибух», «Тайна вечеря», «Човен Ора», «Агатовий погляд», «Урок живопису», «Благая вість», «Плачі пісень», «Ранковий промінь», «Апофеоз», «Покрова», «Праведний спис», «Сакура», «Образи», «Польоти уві сні та наяву», «Світ на двох», «Мрії вітрила», «Марс і Беллона», «Воскресіння Вінсента», «Господар Світу», «Подорож у казку», «Сонячний Схід», «Зоряний рибалка», «Мавка», «Агат і квітка», «Міражі», «Лад», «Зевса світи», «Катарсис», «Дух Парижа», «Сяйво Артеміди», «Аеліто, де ти?», «Святиня Тибету», «Крила Духу» (усі – 2003); «Медові груші» (2004, співавт.).

Літ.: Розмова з часом. Микола Волга. Віталій Солодов: Каталог. К., 2003; Артабетка: Поєднання поезії та образу // ОМ. 2005. № 4.

І. І. Чуліпа

Стаття оновлена: 2016