Волик Павло Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волик Павло Іванович

ВО́ЛИК Павло Іванович (21. 03. 1941, с. Котельва, нині смт Котелев. р-ну Полтав. обл.) – скульптор і живописець. Нар. художник України (2016). Всеукр. премія ім. І. Огієнка (2001). Чл. НСХУ (1977). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1971; викл. Я. Запаско, М. Курилич, В. Овсійчук). Працював у пром. артілі «Перемога» (с. Котельва, 1960); у деревооброб. цеху Котелев. промкомбінату смт Котельва (1963–65); від 1971 – на Полтав. худож.-вироб. комбінаті; одночасно від 2001 – доц. каф. образотвор. мист-ва Полтав. тех. ун-ту. Учасник респ., всесоюз. та зарубіж. худож. виставок від 1970. Персон. – у Полтаві (1991, 1993, 1995–99, 2001), Києві, Львові (1991, 2002), Житомирі, Івано-Франківську (усі – 1999), Харкові, смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл. (обидві – 2003). Осн. роботи – у галузях оброблення дерева і металу, станк. живопису, килимарництва, монум. мист-ва; відзначаються чіткою композицією, стриманістю колір. гами. Інтерпретує народознавчу тематику, пов’яз. із прадав. звичаями, обрядами, нар. піснями, козац. історією, надаючи їм сучас. мист.-образ. вирішення. Настрій природи, поєднання соняч. й місяч. світла, дзвінка градація тону подають синтет. образ природи як мист. світобачення. Роботи зберігаються у Полтав. худож. та краєзнав. музеях, Нац. музеї Т. Шевченка, Харків. ХМ.

Тв.: декор. панно – «Весільна» (1971), «Союз неба і землі», «Триптих» (обидва – 1972), «Чари» (1973), «Маруся Чурай» (1974), «Проводи», «Солдат повернувся» (обидва – 1975), «Над Дінцем» (1983), «Полудень», «Сусідське подвір’я» (обидва – 1988), «Берегиня», «Вечір» (обидва – 1990), «Чарівне світло», «Козак Мамай» (обидва – 1996); живопис – «Вечір у Млинах», «Задивилась хата в воду» (обидва – 1997), «Хочу літати» (1998), «Хутірець» (1999), «Вечірній спомин», «Хата баби Лізки» (обидва – 2000), «За обрій» (2001), «Хліб наш», «Неначе писанка», «А мені сонячно» (усі – 2002), «Елегія», «До витоків» (обидва – 2003), «Котелевщина», «Рубіжне», «Різдвяна зоря» (усі – 2004).

Літ.: Міщенко Г. Павло Волик: До часу і простору України // ОМ. 1998. № 2; П. Волик. Земле моя: Каталог. К., 2000; П. Волик. Моя стежина: Каталог. П., 2001; Павло Волик. Живопис, декоративне мистецтво: Альбом. П., 2002; Шевчук А. Поетика генної неповерховості // ОМ. 2003. № 4; Бондар-Терещенко І. Як риба річкою: Інтерпретац. наратив у малярстві П. Волика // ОМ. 2004. № 4.

Г. І. Матвієнко

Стаття оновлена: 2016