Волинець Ананій Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волинець Ананій Гаврилович

ВОЛИНЕ́ЦЬ Ананій Гаврилович (01. 10. 1894, с. Карбівка, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. – 14. 05. 1941) – отаман. Від 1913 навч. у Верхньодніпров. с.-г. уч-щі (нині Дніпроп. обл.), де був співред. нелегал. ж. «Наше життя»; від 1917 – чл. УПСР, повіт. комісар та нач. міліції Гайсин. пов. Співорганізатор Вільного козацтва, учасник антигетьман. повстання. У 1919 на чолі 61-го Гайсин. полку ім. С. Петлюри воював проти більшовиків (за час боротьби сформував 13-й, 57-й, 61-й Гайсин. полки). Мобілізував бл. 10-ти тис. повстанців. У визволених містах (зокрема Гайсині, Ладижині, Літині, Хмільнику) встановлював укр. адміністрацію. Налагодив вид. часопису «Повстанець». Підвищений до звання підполковника. Під кер-вом В. 13-й піхот. Гайсин. полк приєднався до Київ. групи Армії УНР, у складі якої воював побл. м. Умань (нині Черкас. обл.). У листопаді 1920 відійшов за р. Збруч. Жив у Рівному, був відп. секр., ред. тижневика «Дзвін». 20 січня 1940 заарешт., 2 лютого 1941 у Вінниці засудж. до розстрілу.

Літ.: Коваль Р., Завальнюк К. Трагедія отамана Волинця. К., 2002; Завальнюк К. Провісники волі: Повстан. рух на Поділлі у персоналіях (20-і рр. ХХ ст.). Літин, 2005.

Р. М. Коваль

Стаття оновлена: 2006