Волино-Подільський артезіанський басейн - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волино-Подільський артезіанський басейн

ВОЛИ́НО-ПОДІ́ЛЬСЬКИЙ АРТЕЗІА́НСЬКИЙ БАСЕ́ЙН – басейн підземних вод на північному заході України. Лежить у межах Поліс. низовини, Волин. та пн. частини Поділ. височин, на тер. Волин., Рівнен., Терноп., Хмельн. та Львів. обл. Басейн охоплює структури пд.-зх. краю Сх.-європ. платформи (Ковел.-Ратнів. виступ, Волино-Поділ. монокліналь, Львів. палеозой. прогин. Неоднорід. тектоніч. розвиток території в період альпій. складчастості сприяв утворенню різних за походженням, складом і потужністю кайнозой. відкладів. Геол.-тектонічна будова зумовлює складну гідрогеол. структуру В.-П. а. б. На Зх. основні запаси прісних підзем. вод пов’язані із зоною тріщинуватості крейдово-мергел. товщі верхньокрейдового віку, яка виходить тут на поверхню або перекрита тонким шаром водопроникних відкладів. На Малому Поліссі осн. колекторами підзем. вод є антропогенові алювіал. та моренно-зандрові піски, на Розточчі – неогенові вапняки, пісковики, піски, мергелі. Решта території характеризується наявністю поверхів водонос. комплексів прісних підземних у зоні ефектив. тріщинуватості ефузивно-осадової товщі порід від докембрій. до неогенового віків. Зона актив. водообміну досягає глиб. 300–350 м. У межах басейну найсприятливіші умови для формування ресурсів підзем. вод існують на Волин. та Поділ. височинах, де верхньокрейдові та домезозойські породи залягають побл. денної поверхні і мають значну зону тріщинуватості, спричинену активізацією тектоніч. тріщин неотектоніч. рухами при утворенні височин та інтенсив. процесами вивітрювання порід при розвитку сучас. ерозій. і річк. мережі. Верхні водоносні горизонти живляться атмосфер. опадами, які випадають на вододіл. просторах і на схилах, а розвантажуються – в долинах річок. Через гідравліч. зв’язок цих водонос. горизонтів відбуваються процеси живлення і розвантаження водонос. горизонтів юрського, кам’яновугіл., девон., силурій., кембрій. та верхньопалеозой. відкладів на глиб. до 1000–1500 м.

В.-П. а. б. містить досить значні прогнозні ресурси підзем. вод – 13 млн м3/добу, при цьому на крейдовий водонос. горизонт припадає майже 9 млн м3/добу. Об’єм добового водозабору – 1 млн м3. За рахунок підзем. вод басейну здійснюється водопостачання Луцька, Рівного, Львова, Хмельницького, Тернополя.

А. В. Яцик

Стаття оновлена: 2006