Волинська область

ВОЛИ́НСЬКА О́БЛАСТЬ — область у пів­нічно-західній частині України, на історичній землі волинян (див. Волинь). Утвор. 1939. Тер. сучас. В. о. заселена з часів пізнього палеоліту. В 10– 12 ст. вона входила до складу Київ. Русі як Володимир. князівство з центром у м. Володимир-Волинськ. У 2-й пол. 12 ст. роз­ділена на два уділ. князівства: Володимирське і Луцьке, які 1199 уві­йшли до Галицько-Волин. князівства. Від 1349 — у складі Великого князівства Литовського. За Люблін. унією 1569 тер. вві­йшла до складу Польщі як Волин. воєводство з центром у Луцьку. Насел. брало активну участь у пов­стан­ні С. Наливайка 1594–96, нац.-визв. війні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. договором 1667 волин. землі залишилися у складі Речі Посполитої, а внаслідок 2-го (1793) і 3-го (1795) поділів Польщі вві­йшли до складу Рос. імперії. За Ризьким мирним договором 1921 Зх. Волинь ві­ді­йшла до Польщі, була створ. Волин. губ. з центром у Житомирі. Від 1939 — у складі УРСР. На 1941 в області налічувалось 30 р-нів, на 1946 — 30, на 1960 — 19, на 1965 — 12, на 1969 — 15. Під час нім.-фашист. окупації (8 липня 1941 — 22 липня 1944) діяли ОУН, УПА, Армія Кра­йова, рад. партизан. зʼ­єд­на­н­ня. На Зх. межує з Польщею, на Пн. — з Респ. Білорусь, на Сх. — з Рівнен., на Пд. — з Львів. обл. Тер. області з Пн. на Пд. про­стягається на 187 км, а з Зх. на Сх. — на 163 км. Площа 20,2 тис. км² (3,3 % тер. України). Насел. 1 060 694 особи (2001, складає 100,0 % до 1989): українців — 96,9 %, росіян — 2,4 %, поляків — 0,08 %, проживають також білоруси та молдавани. Центр — Луцьк. У складі області — 16 р-нів, 11 міст, з них 4 — обл. значе­н­ня, 22 с-ща міського типу та 1053 сільс. насел. пункти. Транс­порт­на мережа пред­ставлена великою кількістю залізнич. і автомоб. доріг. Найбільший обсяг пере­везень здійснює залізнич. транс­порт. Протяжність залізниць територією області — 614,2 км (2,7 % довж. залізниць України), густота — 30,3 км на 1 тис. км². Крім того, налічується 260 км ві­домчих залізниць. Найбільший транс­порт. вузол — Ковельський, який має 6 залізнич. виходів на зовн. мережу залізнич. доріг у напрямку міст Брест (Білорусь), Люблін (Польща), Львів, Рівне, Камінь-Каширський (В. о.), Сарни (Рівнен. обл.) та найважливіших транс­порт. вузлів України. Протяжність автомоб. доріг заг. користува­н­ня складає 6,2 тис. км, зокрема з твердим покри­т­тям — 5,72 тис. км. Найрозгалуженішими автомоб. вузлами є Луцьк, Ковель і Володимир-Волинський. Автобусні маршрути пролягають до 1059 насел. пунктів області, міст України, Білорусі та Респ. Польща. Річк. транс­порт пере­важно регіон. значе­н­ня. На тер. області діють Волин. та Ягодин. митниці; 3 митні пости: «Луцьк», «Ратне», «Ягодин»; 9 митних пере­ходів з Респ. Польща і Білорусь. Указом Президента України від 22 червня 1999 «Про спеціальну економічну зону “Інтерпорт Ковель”» 1 січня 2000 за­проваджено спец. екон. зону «Інтерпорт Ковель» на 20 р.

Гео­структурну основу території складають кілька тектоніч. елементів пд.-зх. окраїни Сх.-Європ. платформи: Ратнівський горст, на Пд. Зх. від нього — Ковел. ви­ступ, решта території — Волино-Поділ. монокліналь і Львів. палеозой. прогин. Поверх­ня області рівнин­на з заг. похилом у пн. напрямі. Пн. частина області лежить у межах Поліс. низовини, що являє собою морен­но-зандрову і терасну рівнину. В серед. частині про­стягається Волин. пасмо, що складається з багатьох ізольованих горбів різної форми. У сх. частині лежить денудаційна рівнина. Пд. частина області зайнята Волин. височиною, поверх­ня якої порізана балками і річк. долинами. Більша частина В. о. знаходиться у межах зони мішаних лісів, пд. частина — у межах лісо­степової зони. Її тер. пере­тинає Гол. Європ. вододіл, який роз­діляє басейни Чорного і Балтійського морів, зокрема Дні­пра і Зх. Бугу. До бас. Дні­пра належить Припʼять, Турія, Стохід, Стир. Уздовж зх. межі області протікає Зх. Буг, до басейну якого в межах області належить 24 річки. На тер. області налічується 220 озер (заг. пл. 14 398 га). Група найбільших озер — Шацькі озера у пн.-зх. частині області. У В. о. — бл. 1800 ставків. Від кін. 1983 діє Шацький національний природний парк (пл. 32,5 тис. га). Ґрунт. покрив утворюють чорноземи (опідзолені і типові), дерново-підзолисті, торфʼяні, торфʼяно-болотні і темно-сірі ґрунти. Лісами вкрито 690,6 тис. га (34,2 % площі області). Гол. лісо­утворюючі породи: ялина європейська, сосна звичайна, дуб звичайний, липа європейська, граб звичайний, жимолость пухнаста, калина та ін. У флорі В. о. є рідкісні ендемічні та реліктові види. У пн. частині Волин. Поліс­ся поширені соснові бори, березові гаї, рідше — ялинові ліси, соснові діброви. Ліси чергуються із заболоченими ділянками (пере­важно низин­ні болота), луками. У пд. частині Волин. Поліс­ся ліси за­ймають під­вищені ділянки. Типовими є мішані ліси з дуба звичайного, граба і сосни звичайної. Понад 39,7 тис. га за­ймають торфовища. Тварин. світ В. о. різноманітний. Водяться борсук, куниця лісова, тхір, горностай, ласка, лисиця, вовк, єнотовидний собака, заєць, білка, їжак, полівка під­земна лісова, кріт; у річках і озерах — щука, плітка, головень, краснопірка, лин, густера, лящ, карась, сом, річк. вугор, окунь. Найпоширеніші птахи: пастушка, журавель, кулик, мартин, гуси, сова та ін. На берегах річок — видра, норка, бобер, ондатра. Корисні копалини: камʼяне вугі­л­ля, торф, сировина для випалюва­н­ня вапна та цементу, цегельно-черепична сировина, буд. та баластні піски, гончарні глини. Налічується понад 150 родовищ сировини для промисловості буд. матеріалів. Виявлено родовища газу, ведеться його пром. екс­плуатація. Є поклади самород. міді, базальтів, піщано-зернистих фосфатів, са­пропелю.

Пром-сть є однією з провід. галузей економіки регіону і створює майже пʼяту частину валової до­даної вартості. У В. о. діє понад 800 пром. під­приємств, з них 145 — великі, яким належить пріоритет у випуску продукції (бл. 90 %). Осн. види пром. продукції: вугі­л­ля, паливні торфобрикети, під­шипники, прилади, автомобіл. причепи та напів­причепи, автомобілі, конвеєри та елеватори, вироби із пластмас, поліетилен. плівка, лінолеум, картон, стінові буд. матеріали, швейні вироби, цукор-пісок, мʼясо, тварин­не масло, незбираномолочна продукція, ковбасні вироби, крохмаль, консерви, борошно, кондитер., хлібобулочні та ін. вироби. У заг. обсязі виробництва пром. продукції України частка В. о. становить менше одного від­сотка. Найбільші під­приємства: у машинобудуван­ні — ВАТ «Луцький під­шипниковий завод», Луцьке ВАТ «Електротермометрія» (прилади вимірюва­н­ня температури, водолічильники, регулятори тиску газу для різних галузей нар. господарства), ВАТ «Луцький автомобільний завод», ВАТ «Ковельсільмаш» (виробляє с.-г. машини та зап­частини для них); у легкій промисловості — ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», ВКФ «Ковель»; у промисловості буд. матеріалів флагманом є ВАТ «Луцький картон­но-руберойдовий комбінат»; у хім. промисловості — ВАТ «Луцькпластмас», ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк», ТОВ «Хемосвіт-Луцькхім»; у деревооб­робній — ТОВи «Тартак», «Гарант», «Класік»; у харч. та пере­робній — ВАТи «Волиньхолдінг», «Луцьк-Фудз», «Ковельмолоко», ЗАТ «Ковельські ковбаси», Луцький спирто-горілчаний комбінат. Область має значний досвід між­нар. екон. спів­робітництва. Налагоджені екон. звʼязки з країнами Європи, Азії, Африки, Америки. Зовн.-торг. оборот 2004 склав 935,3 млн дол. США. Серед товарів, що екс­портуються, пере­важає продукція АПК, хім. промисловості, деревина та вироби з неї, мех. обладна­н­ня, машини і мех. при­строї, вимірюв. прилади. Пл. с.-г. угідь 1054,6 тис. га, з них орних земель — 674,0 тис. га, багаторіч. насаджень — 11,4 тис. га, сіножатей — 157,4 тис. га, пасовищ — 211,8 тис. га. С. госп-во спеціалізується на тварин­ництві мʼясо-молоч. напрямку, а також виробництві цукр. буряків, картоплі, озимої пшениці та жита, ярого ячменю та овочевих. У користуван­ні 508-ми нових агроформувань ринк. типу та 732-х фермер. госп-в знаходиться від­повід­но 309,6 та 28,1 тис. га с.-г. угідь. Крім того, 374,0 тис. га ріллі пере­буває у користуван­ні громадян. Тварин­ництво пред­ставлене скотарством, свинарством та птахівництвом. У В. о. діють 815 заг.-осв. шкіл, 20 ПТУ, 17 серед. спец. навч. закладів, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, Луцький державний технічний університет, Луцький біо­технічний ін­ститут, Волинський ін­ститут економіки та менеджменту, ВШ «Луцький гуманітар. університет»; 5 спеціаліз. галуз. проект­них, проект­но-кон­структор. та наук.-метод. ін­ститутів, 4 філії галуз. проект. та проект­но-роз­відув. ін­ститутів, 4 галуз. кон­структор. організації, регіон. наук.-вироб. центр екол. та аерокосм. моніторингу «Поліс­ся», Поліс. філія Ін­ституту ґрунто­знавства та агрохімії УААН, Волин. обл. держ. проект­но-технол. центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції; Волинська обласна філармонія, Волинський обласний театр ляльок, Волинський обласний український музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка, обл. організації НСПУ, НСХУ, НСМНМУ, НСЖУ. Мед. обслуговува­н­ня жителів здійснюють 59 лікув., 153 амбулаторно-поліклін. заклади, 812 фельдшер.-акушер. пунктів. На тер. В. о. діють Волинської ікони музей, Волинський крає­знавчий музей, Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки (усі — Луцьк), Лесі Українки Музей (с. Колодяжне Ковельс. р-ну), Маневицький крає­знавчий музей, Кортеліський історичний музей. Культ.-осв. послуги надають 575 масових та універс. б-к, 668 клуб. закладів, 10 кінотеатрів та 80 кіно­установок. Є 6 шкіл мистецтв, 28 муз. і 3 художні школи. 1997 на базі Луцьких муз. і культури училищ створ. Волинське державне училище культури і мистецтв. Функціонують палаци та будинки учнів. молоді, станції юних техніків, натуралістів, туристів; є 4 парки культури і від­починку. Виходить обл. г. «Волинь нова».

У В. о. — 1309 реліг. організацій 26-ти конфесій, зокрема й 574 — УПЦ МП, 271 –УПЦ КП, 179 — християн віри євангел. та 122 — євангел. християн-баптистів. Юдей. релігія, пʼятдесятники-харизмати, євангел. християни, вірні нім. євангел.-лютеран. і Ново­апостол. церков, товариство Сві­домості Крішни, РУНВіри та церква назарян ре­презент. 31-ю громадою, що складає 2 % реліг. мережі. Реліг. освіту надають Волинська духовна семінарія УПЦ КП, Волинська духовна семінарія УПЦ МП, Володимир-Волин. духовне училище УПЦ МП та 3 проте­стан. навч. духовні заклади. У В. о. — 13 культ.-осв. т-в нац. меншин: Товариство польс. культури ім. Є. Фелінської, Товариство польс. культури ім. Т. Костюшка, Рос. община Волині, товариство німців Волині «Від­родже­н­ня», Товариство євр. культури, товариство чехів «Матіце Волинська», Волин. від­діл. Кон­гресу азербайджанців України, Рада Волин. від­діл. «Руського руху в Україні», «Рос. культур. центр», центр рос. культури «Спів­вітчизники», Волин. товариство білорусів, товариство «Роми Волині», товариство «Терне Рома». Заг.-держ. значе­н­ня мають археол. памʼятки: городища періоду ран­нього середньовіч­чя (с. Зимне Володимир-Волин. р-ну), періоду Київ. Русі (м. Володимир-Волинськ; с. Пере­миль Горохів. р-ну; с. Коршів, с. Горзвин, с. Усичі та с. Шепель Луцького р-ну; с. За­ставне та с. Лежниця Іваничів. р-ну; с. Затурці та смт Локачі Локачин. р-ну; с. Ветли Любешів. р-ну; с. Сокіл Рожищен. р-ну; с. Новий Двір Турій. р-ну) та періоду пізнього середньовіч­чя (с. Журавники Горохів. р-ну). На держ. облік взято 513 памʼяток містобудува­н­ня та архітектури, 183 з них занесено до списків держ. значе­н­ня, зокрема Успен. собор (1156, м. Володимир-Волинський), Святогор. монастир (15 ст., с. Зимне Володимир-Волин. р-ну), замок Любарта (13–17 ст.), Миколаївська церква Мильців. монастиря (16 ст.), замок Радзивіл­лів (1564, смт Олика Ківерців. р-ну). До держ. реєстру нац. культур. на­дба­н­ня включено також мемор. комплекси «Жертвам фашизму» у м. Володимир-Волинський та с. Кортеліси Ратнів. р-ну та «Вічна Слава» у Луцьку, садибу Лесі Українки у с. Колодяжне Ковел. р-ну, садибу родини Липинських у с. Затурці Локачин. р-ну, будинок І. Стравинського у м. Устилуг Володимир-Волин. р-ну, місце бою армії Б. Хмельницького з польс.-шляхет. військом у с. Піски Горохів. р-ну та памʼятку монум. мистецтва — памʼятник Лесі Українці у Луцьку. 1985 створ. Луцький історико-культурний заповід­ник, на тер. якого — 51 памʼятка містобудува­н­ня та архітектури. Від 2003 роз­почав роботу держ. істор.-культур. заповід­ник «Стародавній Володимир» у м. Володимир-Волинський, на тер. якого — 9 памʼяток нац. (зокрема й комплекс Успенського собору) та 19 місц. значе­н­ня. Під охорону держави взято 860 памʼяток історії (7 — нац. значе­н­ня), 149 — археології (16 — нац. значе­н­ня) та 35 — монум. мистецтва (1 нац. значе­н­ня). 20 міст та смт В. о. включено до списку істор. насел. пунктів України: міста Луцьк, Берестечко, Володимир-Волинський, Горохів, Камінь-Каширський, Ковель, Любомль, Рожище та Устилуг; с-ща міського типу Голоби, Головне, Іваничі, Луків, Любешів, Олика, Ратне, Стара Вижівка, Турійськ, Цумань та Шацьк. Встановлено памʼятники князям Данилу Романовичу (м. Володимир-Волинський) та Володимиру Васильковичу (м. Любомль), Б. Хмельницькому (міста Берестечко, Ковель, Любомль, Рожище, с. Мерва Горохів. р-ну), Т. Шевченку (міста Луцьк, Ковель, Ківерці, Берестечко, Горохів, Нововолинськ, Володимир-Волинський, с-ща міського типу Іваничі та Ратно; села Дубове Ковел., Угринів Горохів., Буяні Луцького, Туличів Турій., Велика Яблунька Маневиц. р-нів), Лесі Українці (Луцьк, с. Колодяжне Ковел. та с. Коршів Луцького р-нів), В. Липинському (с. Затурці Локачин. р-ну), М. Грушевському (Луцьк), І. Стравинському (м. Устилуг Володимир-Волин. р-ну), М. Кравчуку (с. Човниця Ківерців. р-ну), С. Кривенькому (с. Вільхівка Горохів. р-ну), О. Богачуку (с. Сокіл Рожищен. р-ну). Мемор. комплекси «Партизанська Слава» є у с. Лобна Любешів. та в ур­очищах Лопатень Ківерців. і Кухів Груд Маневиц. р-нів; мемор. комплекси на честь воїнів-визволителів споруджені у містах Володимир-Волинський, Горохів, Берестечко, Камінь-Каширський, Любомль, Луцьк, с-щах міського типу Іваничі та Стара Вижівка; мемор. комплекс полеглим у Афгані­стані встановлено у с. Любачівка Горохів. р-ну. З Волин­ню повʼязані життя і діяльність засн. Галиц.-Волин. держави Романа Мстиславича, короля Данила Романовича (Галицького), геть­манів Ружинських, дипломата та політ. діяча А. Киселя, однієї із засн. Київ. (Богоявленського) братства Г. Гулевичівни, поета і громад. діяча Д. Братковського, історика і держ. діяча В. Липинського, письмен­ників П. Куліша, Олени Пчілки, поетеси Лесі Українки, композитора І. Стравинського, математика М. Кравчука, мово­знавця А. Кримського, церк. діячів М. Левицького та А. Річинського, правозахисника Є. Сверстюка, нар. арт. України В. Зінкевича та В. Чепелюка, засл. арт. України М. Лазуки, Мареничів тріо, спів­ачки З. Комарук, літераторів Г. Жежко, М. Калинчука, М. Малиновської, О. Богачука та Л. Лежанської, Є. Шабліовського.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю