Крамов Олександр Григорович
КРА́МОВ Олександр Григорович (23. 12. 1884(04. 01. 1885), Київ — 17. 05. 1951, Харків) — актор, режисер, педагог. Народний артист СРСР (1944). Депутат ВР УРСР 1-го та 2-го скликань. Закін. театр. школу Є. Лепковського (1905), юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві (1908). Працював актором у Театрі Соловцова (Київ, 1905–09), у Херсоні, м. Самара (Росія, 1909–13), у театрах Петрограда (нині С.-Петербург, 1914–19), Держ. показовому театрі (1919–20), Театрі В. Мейєрхольда (1923–24), Театрі ім. Моск. ради профспілок (1924–33; усі — Москва). Від 1933 — актор та реж., від 1936 — худож. кер. Харків. рос. драм. театру ім. О. Пушкіна. Водночас від 1948 — професор кафедри майстерності актора Харків. театр. інституту. За актор. манерою гри К. вирізнявся органічністю, глибиною мислення; виконував ролі соц.-героїч. та гострохарактер. планів. Його режисер. принципи полягали у спрямованості на поглиблення у драматург. основу, детал. розробку актор. образів, прагненні до простоти у мистецтві. Співпрацював із сучас. авторами, що відповідало його вимогам нерозрив. звʼязку творчості із життям.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Митрофанушка («Недоук» Д. Фонвізіна), Щасливцев («Ліс» О. Островського), Помпей, Блазень («Міра за міру», «Король Лір» В. Шекспіра), Чапаєв (однойм. п’єса С. Луніна, А. Фурманової), Т. Шевченко («Доля поета» С. Голованівського), Протасов («Живий труп» за Л. Толстим), Полежаєв («Неспокійна старість» Л. Рахманова); у кіно — Риман («Машиніст Ухтомський», 1926, реж. О. Дмитрієв), Сенатор Марусевич («Солістка його величності», 1927), Іван Лер («Полонені моря», 1928; обидва — реж. М. Вернер).
- Основні вистави
- «Інтервенція» Л. Славіна (1933), «Аристократи» (1935), «Кремлівські куранти» (1946, роль Леніна) М. Погодіна, «На кожного мудреця доволі простоти» О. Островського (1937), «Анна Кареніна» (1938), «Воскресіння» (1950) за Л. Толстим, «Три сестри» А. Чехова (1939, роль Чебутикіна), «Дворянське гніздо» за І. Тургенєвим (1941).
Людина 