Волинський науково-дослідний музей - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волинський науково-дослідний музей

ВОЛИ́НСЬКИЙ НАУКО́ВО-ДО́СЛІДНИЙ МУЗЕ́Й Засн. 1865 у Житомирі як музей при публіч. б-ці. Початок експозиції поклала колекція мінералів і гірських порід, подарована волин. губернатором М. Чертковим. 1901 увійшов до складу Т-ва дослідників Волині. Від 1911 знаходився у власному приміщенні у Будинку працелюбства. Значну роль у його становленні відіграли М. Бєлонін, С. Бржозовський, В. Кравченко, П. Тутковський, Я. Яроцький, волин. губернатор О. Кутайсов. 1 січня 1914 музей став самостій. установою і отримав статус Волин. центр. музею. На той час він складався з 4-х відділів: природничо-істор., етногр., екон., істор., його експозиція налічувала 8292 експонати. У 1919 музей було націоналізовано і передано у підпорядкування Волин. губерн. ком-ту з охорони пам’яток мист-ва і старовини. У травні 1925 на Всеукр. краєзнав. конф. у Харкові отримав статус Волин. н.-д. музею. У 1928 при геол. та етногр. відділах В. н.-д. м. було відкрито аспірантуру, наук. кер-во якою здійснювали проф. С. Бєльський і В. Кравченко. Філіали музею діяли у Бердичеві, Коростені, Лугинах, Малині (нині усі – Житомир. обл.), Шепетівці (нині Хмельн. обл.). У 20–30-х рр. у В. н.-д. м. працювали П. Абрамович, В. Бруховський, С. Гамченко, Н. Дмитрук, Ф. Козубовський, М. Кудрицький, О. Фотинський, К. Черв’як. Матеріали досліджень друкувалися у збірниках наук. праць В. н.-д. м. 1950 розпорядженням РМ УРСР наук. ранг музею як н.-д. установи ліквідовано, натомість він отримав назву Житомирський обласний краєзнавчий музей.

Літ.: Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: Історія, діяльність, постаті. Ж., 2001.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2006