Волицька Ірина Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волицька Ірина Василівна

ВО́ЛИЦЬКА Ірина Василівна (22. 10. 1955, м. Сколе Львів. обл.) – театрознавець, режисер. Канд. мистецтвознавства (1992). Нац. премія ім. Лесі Українки (2002). Закін. Ленінгр. ін-т театру, музики і кінематографії (1980; викл. Н. Кузякіна). Відтоді працює в Ін-ті народознавства НАНУ: від 1993 – ст. н. с. 1997 створила (разом з актрисою Л. Данильчук) Львів. незалежне творче об’єдн. «Театр у кошику» (від 2004 – творча майстерня «Театр у кошику» Держ. центру театр. мист-ва ім. Леся Курбаса), у якому працює худож. кер., реж. і сценографом. Голова театрознав. комісії НТШ (від 1994).

Пр.: Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця ХIХ – поч. ХХ ст. К., 1992; Театральна юність Леся Курбаса. Л., 1995; Український театр у Галичині першої третини ХХ століття // Укр. театр ХХ століття. К., 2003.

Вистави: «Білі мотилі, плетені ланцюги...» за новелами В. Стефаника (1997), «Украдене щастя» І. Франка (1998), «На полі крові» (2001), «Одержима» (2002) Лесі Українки, «Сон. Комедія» за поемою «Сон» Т. Шевченка (2003).

Л. І. Жиліна

Стаття оновлена: 2006