Волінський Януш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волінський Януш

ВОЛІ́НСЬКИЙ Януш (Wolińki Janusz; 10. 09. 1894, Варшава – 07. 04. 1970, там само) – польський історик. Навч. у Моск. та Варшав. (д-р історії 1926; габілітов. 1938) ун-тах. Брав участь у польс.-рад. війні 1919–20. Учителював у Варшаві. 1931–39 – кер. відділу православ’я у Мін-ві реліг. визнань і публ. освіти, водночас 1936–39 – викл. Школи політ. наук НДІ Сх. Європи у Вільнюсі. Від 1945 – проф. Варшав. ун-ту, одночасно 1958–68 – проф., декан істор. ф-ту Військ.-політ. академії. Редагував ж. «Przegląd historyczny» (1945–52), очолював Варшав. т-во любителів історії (1960–70). Досліджував політику Речі Посполитої щодо населення і православ. церкви на укр. землях, а також наслідки турецько-татар. агресії в 2-й пол. 17 ст. на Правобереж. Україні.

Пр.: Król Jan III a sprawa Ukrainy 1674–1675. 1934; Polska a kościół prawosławny. 1936; Z dziejów wojny i polityki w dobie Jana Sobieskiego. 1960; Król Jan III Sobieski i bitwa Wiedeńska 1683 r. 1965; Oblężenie Kamieńca w r. 1672 // Z dziejów wojen polsko-tureckich. Warszawa, 1983.

Літ.: S. Herbst. Janusz Woliński // Kwartalnik historyczny. Warszawa, 1971. № 3.

Л. О. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2006