Краніхфельд Володимир Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Краніхфельд Володимир Павлович

КРА́НІХФЕЛЬД Володимир Павлович (псевд. – Обыватель, крипт. – Вл. Кр-ъ; 09(21). 06. 1865, м. Пінськ, нині Брест. обл., Білорусь, за ін. даними – м. Більськ, нині Більськ Підляський, Польща – 16. 05. 1918, Москва) – публіцист, літературний критик. Навч. у Пінському реал. уч-щі (1875–83). Учасник народниц. руху, був двічі заарештований (1884, 1888). Поділяв погляди «ле­гал. марксистів». Після ув’язнення у С.-Пе­тербурзі 1892 висланий у м. Во­ронеж (Росія), де перебував до 1896 і працював у земському статист. бюро, друкувався у г. «Воронежский телеграф», виконував замовлення для моск. г. «Русские ведомости» та ж. «Рус­ская мысль». 1896–1900 мешкав у м. Уральськ (Казахстан), редагував г. «Уралец». 1900 повер­нувся до С.-Петербурга, був до­писувачем ж. «Образование», «Журнал для всех», г. «Север­ный курьер», від 1904 – ред. ж. «Мир божий» (пізніше – «Сов­ременный мир»). У публікаціях різко критикував декаденство і модернізм, підносив реалізм і демократизм у творах О. Купріна, М. Некрасова, Л. Толстого, Г. Успенського та ін. Вивчав жит­тя і творчість Т. Г. Шевченка. У кількох статтях і нарисі «Т. Г. Шев­­ченко – певец Украины и Запорожья. 1814–1861» (С.-Петер­бург, 1901; перевид. 1911, 1914) з демократ. позицій висвітлив роль і значення поета у житті укр. народу. У ж. «Современный мир» (1911, № 3) опублікував рецензію на рос. переклад «Коб­заря» (С.-Петербург, 1911), яка була позитивно схвалена укр. літ. критиками. Автор кн. «А. С. Пуш­кин» (Уральск, 1899), «В мире идей и образов» (С.-Петербург, 1911–17, т. 1–3).

В. Л. Смілянська

Стаття оновлена: 2014