ВО́ЛКОВ Микола Георгі­йович (18. 05. 1934, м. Жмеринка Вiнн. обл. — 21. 06. 1983, с. Городчин Радомишльського р-ну Житомир. обл., похов. у Києвi) — геоморфолог. Доктор гео­графічних наук (1980). Закiн. Київ. університет (1958). Працював в Iн-тi геол. наук (1958–70) та Iн-ті геофiзики (1970–83) АН УРСР (обидва — Київ): від 1977 — зав. вiд­дiлу геоморфологiї. За­ймався ви­вче­н­ням молодих та сучас. рухiв земної кори, геоморфологiї та неотектонiки Днi­пров.-Донец. западини; роз­робив метод iзодеф для ви­вче­н­ня впливу сучас. рухiв на ерозiйно-акумулятивнi процеси та методику великомас­штабного карто­графува­н­ня локал. морфо­структур; за­пропонував методику спряженого аналiзу рельєфу, геол. структури та теплового потоку надр Землi для пошуку нафти та газу; за­ймався прикладними аспектами ви­вче­н­ня рельєфу.