Крапива Сергій Акакійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крапива Сергій Акакійович

КРАПИВА́ Сергій Акакійович (22. 09. 1923, с. Новоандріївка, нині Волновас. р-ну Донец. обл.) – композитор, баяніст, хоровий диригент. Засл. арт. УРСР (1973). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. консерваторію (1958; кл. баяна М. Геліса, нар.-оркестр. диригування – Ю. Тарнопольського), де відтоді й викладав (нині Нац. муз. академія України): 2007–11 – в. о. проф. каф. нар. ін­­струментів. 1959–77 – засн. і кер. Укр. нар. ансамблю пісні і танцю Будинку культури трамвайно-тролейбус. упр. Києва, який став лауреатом низки конкурсів нар. хор. творчості. Від поч. 1960-х до 80-х рр. був про­ректором Нар. консерваторії у Києві. Тоді ж виступав у складі тріо баяністів з В. Паньковим і М. Давидовим. Автор низки п’єс, етюдів для баяна, пісень, серед них – «Пісня про рідну землю», сл. М. Карпенка; «Співає гармонь», сл. В. Шутова; «Кажуть, у нас на Донбасі…», сл. С. Цван­­га; «Ой за річкою, за широкою», сл. Є. Доломана). Серед учнів – А. Лащенко, В. Сіренко.

Літ.: Овчаренко С. Композитор, му­зы­кант, педагог // Киев. правда. 1973, 8 дек.; Цвірко Л. Баяна звуки чарівні // КіЖ. 1974, 13 січ.

М. А. Давидов

Статтю оновлено: 2014