Волненко Анатолій Никонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волненко Анатолій Никонович

ВОЛНЕ́НКО Анатолій Никонович (08(21). 11. 1902, Харків – 23. 08. 1965, Київ) – художник театру, педагог. Батько О. Волненка. Засл. діяч мист-в УРСР (1958). Чл. СХУ (1946). Закін. Харків. художнє уч-ще (1918; кл. С. Прохорова, М. Федорова), Харків. худож. ін-т (1929; викл. О. Хвостенко-Хвостов). У 1925–35 – художник Харків. театру опери та балету, на сцені якого оформив балети «Ференджі» Б. Яновського (1930), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1932); одночасно – у Харків. укр. нар. драм. театрі: «Циганка Аза» (1926), «Оборона Буші» (1927) М. Старицького, «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1929), у Держ. правобереж. пересув. опері (Вінниця); у Держ. лівобереж. пересув. опері (Дніпропетровськ); у 1932–35 – викл. Харків. худож. ін-ту; від 1935 – у Моск. обл. драм. театрі: «Шторм» В. Білля-Білоцерковського, «Моя мати» Б. Наврозова (обидві вистави – 1937), «Сорочинський ярмарок» М. Старицького (1939); у 1951–63 – художник Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка, де оформив вистави «Катерина» М. Аркаса, «Лускунчик» П. Чайковського (обидві – 1956), «Лісова пісня» М. Скорульського (1958), «Назар Стодоля» К. Данькевича (1960), «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва (1961), «Есмеральда» Ч. Пуньї, «Лауренсія» О. Крейна (обидві – 1962), «Тіні забутих предків» В. Кирейка, «Кіт у чоботях» В. Гомоляки (обидві – 1963). Автор живопис. циклу «Древній Київ» (1946–64). У творчості В. переважав конструктив. принцип оформлення вистави: живописні образи поєднувалися з умовним, тонким поетич. відбором виражал. засобів. Майстер сценіч. пейзажу. Твори зберігаються в ДМТМК, Нац. музеї історії України (Київ), Київ. літ.-мемор. будинку-музеї М. Лисенка.

Літ.: Анатолій Никонович Волненко: Некролог // КіЖ. 1965, 26 серп.; Токарева В. Майстер театрального живопису // УТ. 1973. № 1; Габелко В. Анатолій Волненко. К., 1983.

В. Т. Габелко

Стаття оновлена: 2006