Волобуєв Євген Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волобуєв Євген Євгенович

ВОЛОБУ́ЄВ Євген Євгенович (07. 11. 1946, Київ – 26. 05. 2004, там само) – живописець. Син О. Яблонської та Євгена Всеволодовича, брат Наталії Волобуєвих. Чл. НСХУ (1978). Закін. Київ. худож. ін-т (1970; майстерня Т. Яблонської). Працював художником Живописно-скульптур. комбінату (1971–80). Учасник міських, респ., всесоюз. та міжнар. мист. виставок від 1968. Персон. – у Києві (1996). Працював у галузі станк. живопису. Автор натюрмортів, темат. картин.

Тв.: портрети – «Міліціонер», «Дівчинка» (обидва – 1968), «Портрет батька» (1970), «Молода доярка» (1971); «Сніданок» (1967), «Листоноша» (1970), «Бузок» (1972), «Кінцева зупинка» (1975), «Вітер з моря», «Автостанція» (обидва – 1976), «Вулиця в Седневі», «Іде сніг» (обидва – 1977), «Червоне крісло» (1978), «На подвір’ї» (1990), «Зимовий вечір», «Весняний сад», «Польові квіти», «Осінь», «Туман», «Осінь у саду», «Зима на Дніпрі», «Вітер з моря» (усі – 1990– 2004), «Червоні тюльпани» (1996), «Зимовий ранок» (2002), «Знадвору» (2003).

Літ.: Бараневич Л. Портрет художника на тлі буденності та його талановитих творів // Час. 1998, 6–13 листоп.

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2006