Воловецька верховина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Воловецька верховина

ВОЛОВЕ́ЦЬКА ВЕРХОВИ́НА – район низькогірного рельєфу і повздовжніх долин Вододільно-Верховинської області Східних Карпат, у межах Закарпатської і частково Львівської областей. Простягається вузькою смугою від верхів’я Ужа до Ріки між Вододіл. хребтом на Пн. та Полонин. хребтом на Пд. Абсолютні вис. від 450 до 600–800 м і більше. Рельєф низькогірний, переважають невисокі хребти з пологими схилами різної довжини, утворенню яких сприяли виходи на поверхню м’яких порід олігоценового флішу та їхнє руйнування ерозій. процесами. У геоструктур. відношенні приурочена до пд.-зх. частини Кросненської і частково Дуклянської зон. Складається переважно з пісковиків і глинистих сланців. Є джерела мінерал. вод. Пологі схили та плоскі вершини використовують під с.-г. угіддя. В. в. густо заселена; тут функціонують підпр-ва агропром., лісопром. та рекреац. комплексу, розвивається гірськолижний туризм і бальнеологія.

І. П. Ковальчук

Стаття оновлена: 2006