Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Володимир

ВОЛОДИ́МИР (Романюк Василь Омелянович; 09. 12. 1925, с. Химчин, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 14. 07. 1995, Київ) – церковний діяч, богослов. Нагородж. митрою (1984). Патріарх Київський і всієї Русі-України УПЦ КП (1993–95). За участь у боротьбі за незалежність України засудж. 26 вересня 1944 до 10-ти р. каторж. робіт. До серпня 1953 відбував покарання у таборах на Колимі, зокрема в копальні Холодна Магадан. обл., РФ. Закін. Єпарх. вищі богослов. курси у Станіславі (нині Івано-Франківськ, 1959). Висвяч. на диякона 1959, у 1964 – на пресвітера. Служив у парафіях Івано-Фр. та Коломий. єпархій РПЦ. Зібрав колекцію творів нар. мист-ва Гуцульщини. Заарешт. 20 січня 1972 за активну діяльність у захисті прав людини, засудж. до 7-ми р. позбавлення волі й 3-х р. заслання. Покарання відбував у таборах у Мордовії та Якутії. 1976 задекларував свою приналежність до УАПЦ. Від 1979 – чл. укр. Гельсин. групи. 28 квітня 1990 прийняв чернечий постриг, возведений у сан архімандрита, єпископа Ужгородського та Виноградівського, архієпископа, митрополита. Один з ініціаторів об’єдн. УАПЦ та УПЦ МП, викривав імпер. політику РПЦ, сформулював концепцію укр. православ’я, Києва як сх.-слов’ян. Єрусалиму; обстоював ідею трьох центрів християнства – Риму, Константинополя та Києва. 14 червня 1993 обраний Місцеблюстителем Патріаршого Престолу. На Всеукр. православ. соборі 21 жовтня 1993 обраний Патріархом (інтронізований 24 жовтня). Виступав із проповідями та статтями на богослов., патріот. й державн. теми. Автор кн. «A voice in the wilderness: Letters, Appeals, Essays» (Wheaton, 1980). Похорон Патріарха 18 липня 1995 увійшов в історію як «чорний вівторок»: похоронну процесію брутально й жорстоко розігнали загони спец. призначення. Патріарх похований біля Софій. собору у Києві.

Літ.: о. Черпак В. Життєвий шлях Святішого Патріярха Володимира // Відомості Митрополії УАПЦ у діяспорі й єпархії у Великій Британії. Лондон, 1996. № 287; Романюк Т. Патріарх Володимир, або Спогади про батька: Докум. нарис. К., 2000.

В. Черпак

Стаття оновлена: 2006