Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Володимир

ВОЛОДИ́МИР (Сабодан Віктор Маркіянович; 23. 11. 1935, с. Марківці, нині Красилів. р-ну Хмельн. обл. – 05. 07. 2014, Київ) – церковний діяч УПЦ МП. Магістр богослов’я (1979). Церк. нагороди. Ордени князя Ярослава Мудрого 5-го (1999), 4-го (2000), 3-го (2002), 2-го (2005) ступ. Закін. Одес. духовну семінарію (1958), Ленінгр. духовну академію (нині С.-Петербург, 1962). Священство прийняв у червні, чернецтво – у серпні 1962. Відтоді – викл., ст. пом. інспектора, архімандрит, від 1965 – ректор Одес. духов. семінарії. Від 1966 – заст. нач. Руської духов. місії в Єрусалимі; єпископ Звенигородський, вікарій; представник РПЦ при Всесвіт. Раді Церков у Женеві, настоятель Женев. парафії. 1968 – єпископ Переяслав-Хмельницький, вікар. єпископ митрополита Київського і Галицького Філарета, 1969 – єпископ Чернігівський і Ніжинський, одночасно управляв Сум. єпархією. 1970–73 – відп. ред. ж. «Православний вісник». Від квітня 1973 – єпископ Дмитровський, вікарій Моск. єпархії. 1973–82 – ректор Моск. духов. академії та семінарії. Від вересня 1973 – архієпископ. Від 1978 – проф. академії. Від липня 1982 – митрополит Ростовський і Новочеркаський, водночас 1984–90 – патріарший екзарх Зх. Європи, від 1987 – керуючий справами Моск. патріархії, чл. Священ. Синоду. Від жовтня 1990 – блаженніший. Від травня 1992 – митрополит Київський і всієї України.

Літ.: Митрополиту Володимиру – 70 років // Уряд. кур’єр. 2005, 23 листоп.

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2016