ВОЛОДИ́МИР (Сабо­дан Віктор Маркіянович; 23. 11. 1935, с. Марківці, нині Красилів. р-ну Хмельн. обл. — 05. 07. 2014, Київ) — церковний діяч УПЦ МП. Магістр богословʼя (1979). Церк. нагороди. Ордени князя Ярослава Мудрого 5-го (1999), 4-го (2000), 3-го (2002), 2-го (2005) ступ. Закін. Одес. духовну семінарію (1958), Ленінгр. духовну академію (нині С.-Петербург, 1962). Священство прийняв у червні, чернецтво — у серпні 1962. Від­тоді — викладач, ст. пом. ін­спектора, архімандрит, від 1965 — ректор Одес. духов. семінарії. Від 1966 — за­ступник нач. Руської духов. місії в Єрусалимі; єпис­коп Звенигородський, вікарій; пред­ставник РПЦ при Всесвіт. Раді Церков у Женеві, настоятель Женев. парафії. 1968 — єпис­коп Пере­яслав-Хмельницький, вікар. єпис­коп митрополита Київського і Галицького Філарета, 1969 — єпис­коп Чернігівський і Ніжинський, одночасно управляв Сум. єпархією. 1970–73 — відп. ред. ж. «Православний вісник». Від квітня 1973 — єпис­коп Дмитровський, вікарій Моск. єпархії. 1973–82 — ректор Моск. духов. академії та семінарії. Від вересня 1973 — архі­єпис­коп. Від 1978 — проф. академії. Від липня 1982 — митрополит Ростовський і Новочеркаський, водночас 1984–90 — патріарший екзарх Зх. Європи, від 1987 — керуючий справами Моск. патріархії, чл. Священ. Синоду. Від жовтня 1990 — блажен­ніший. Від травня 1992 — митрополит Київський і всієї України.