Розмір шрифту

A

Володимир-Волинський

ВОЛОДИ́МИР-ВОЛИ́НСЬКИЙ (до 1795 — Володимир, 1795– 1944 — Володимир-Волинськ) — місто обласного значення Волинської області, райцентр. Знаходиться у пд.-зх. частині області, на р. Луга (притока Зх. Бугу), за 500 км від Києва, за 130 км від Львова, за 76 км від Луцька та за 10 км від кордону з Респ. Польща. Залізнична ст., автостанція. Має автобусне сполучення з містами Люблін, Холм (обидва — Польща), Брест (Білорусь), Київ, Львів, Луцьк, Тернопіль, з райцентрами Волин. обл. та насел. пунктами Володимир-Волин. р-ну. Площа 17,7 км2. Насел. 38 256 осіб (2001, складає 100,0 % до 1989): українців — 93,9 %, росіян — 5 %, білорусів — 0,5 %, поляків — 0,2 %. На тер. сучас. міста археологами виявлено залишки поселень мідного віку (3 тис. до н. е.), раннього заліза (1 тис. до н. е.) та перших ст. н. е. Стародавнє місто доби Київ. Русі знаходиться у пд. частині сучас. В.-В. Перша літописна згадка відноситься до 988, коли князь Володимир Святославович передав місто в уділ. володіння своєму сину Всеволоду. Відтоді місто — адм. центр Володимирського князівства. 992 у місті засн. єпископ. каф. (1992 насел. В.-В. урочисто відзначило тисячоліття Волин. єпархії). Розташування В.-В. на перехресті важливих торг. шляхів сприяло його швидкій розбудові, розвитку ремесел, торгівлі, культури. 1199 відбулося об’єднання Волині та Галичини в єдину європ. державу, м. Володимир став столицею цього політ. об’єднання. У місті йшло кам’яне будівництво. Є відомості про існування 10 цегл. храмів, а разом із дерев’яними — понад 20. У 1160 було завершене будівництво Успен. собору (ін. назва — Мстиславів храм, зберігся до нашого часу). У підземеллі собору в князів. усипальницях-аркосоліях поховані видатні князі: фундатор храму Мстислав Ізяславович, Василько Романович, Володимир Василькович. У соборі брав шлюб із моск. княжною Д. Боброк — волин. герой Куликов. битви. У місті минули дит. роки Данила Галицького. 1324 місто отримало Маґдебур. право. Стародав. гербом міста є зображення Юрія Змієборця. Володимир зазнав спустошливих татаро-монгол. навал 1240, 1283, 1469, 1491, 1495, 1499. Від серед. 14 ст. В.-В. потрапив під владу Великого князівства Литовського, а за умовами Люблін. унії 1569 перейшов під владу Польщі. Володимирів. полк брав учать у Ґрюнвальд. битві 1410. У 1577 князь Костянтин Острозький відкрив у Володимирі школу, а у 17–18 ст. доброї слави набув Володимирів. колегіум, у якому, зокрема, навчався Феофан Прокопович. У 16 — 1-й пол. 17 ст. місто було значним торг., ремісничим і культур. центром. Під час визв. боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького зазнало спустошень, особливо 1653 і 1658, та прийшло в занепад. 1755 І. Садовський заснував у місті монастир єзуїтів (нині Володимир-Волинський монастир). Від 1795 до 1915 — у складі Рос. імперії. Під час війни військ Наполеона з Росією В.-В. кілька місяців перебував у складі герцогства Варшавського (1812). На поч. 20 ст. у місті працювали 2 цегляні заводи, 3 парові млини, с.-г. машин, пивовар., лісопил. та чавуноливар. заводи. 1916 укр. старшини УСС відкрили першу укр. школу. 1918 тут стояла Сіра дивізія. Навесні 1919 В.-В. зайняли поляки, від 1939 — у складі УРСР. 1940 В.-В. став адм. центром Володимир-Волин. р-ну. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У 1943–46 в лісах побл. В.-В. знаходилась база групи УПА «Тури». Нині у місті — 16 пром. підприємств (ВАТи — «Луча», «Комбінат молоч. продуктів», «Консерв. завод», «Хлібозавод», «Володимирцукор», «Машзавод» держ. підприємства «ЛуАЗ», «Дослідно-експерим. завод», «З-д продтоварів», «Електрод», «Консерви»; ТОВи — «Гербор-холдинг», «Зоря»; ЗАТ «Друкарня», держ. підприємство «Комбінат хлібопродуктів», СП «Істменеджмент», «Держлісмисгосп»), 12 будівел. організацій, 2 автотранспортні підприємства. Функціонують Володимир-Волинський історичний музей, рай. Будинок культури, міський культурно-мист. центр (хореогр., вокал., естрад. колективи та нар. фольклор. колектив «Володимирські музики»), ДЮСШ, пед. училище, с.-г. технікум, СПТУ, 2 філіали ВНЗ, школа для дітей з вадами слуху, 5 дитсадків, 6 серед. заг.-осв. шкіл; центр. рай. лікарня, полог. будинок, поліклініка, стоматол. поліклініка, рай. СЕС, 19 аптек; відділ. 5-ти банків. Реліг. громади: 3 — УПЦ КП, 2 — УПЦ МП, РКЦ, УГКЦ. Видатні уродженці: академік АНУ А. Кримський, археолог та історик, проф. Краків. університету О. Цинкаловський, фізик, проф. Вілен. університету С. Стубелевич, нач. Академії ЗС України О. Романенко, д-р тех. н. С. Ничипоренко; публіцист, історик Церкви І. Коровицький; живописці О. Ядчук-Мачинська та В. Гвоздинський; композитор, музикознавець Н. Самохвалова; засл. арт. УРСР В. Лещик. Чудовими зонами відпочинку є оз. Лісне та парк «Слов’янський». Унікал. пам’ятка архітектури рубежу 13–14 ст. — Василів. церква-ротонда, споруджена неподалік від однойм. давнішого храму, знищеного під час монголо-татар. навали на поч. 1240. У В.-В. збереглися пам’ятки польс. архітектури серед. 18 ст.: костели св. Іоакима і Анни та єзуїтський, а також лютеран. кирха рубежу 19 ст. У місті встановлено пам’ятники Т. Шевченку, королю Волині та Галичини Данилу Галицькому, князям Володимиру Святославичу та Ярославу Осмомислу, погруддя А. Кримського.

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
27795
Вплив статті на популяризацію знань:
Бібліографічний опис:

Володимир-Волинський / В. В. Стемковський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-27795.

Volodymyr-Volynskyi / V. V. Stemkovskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-27795.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору