Володимирець - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Володимирець

ВОЛОДИМИРЕ́ЦЬ – селище міського типу Рівненської області, райцентр. Знаходиться у межиріччі річок Стир і Горинь (обидві – притоки Прип’яті, бас. Дніпра), за 133 км від обл. центру та за 20 км від залізнич. ст. Антонівка. Насел. 8867 осіб (2001, складає 105,6 % до 1989), переважна більшість – українці. Вперше згадується у поборовому реєстрі Луцького пов. під 1570 як «давнє поселення», «стара осада». В кін. 16 ст. перебувало у володінні польс. магнатів Чарторийських, згодом відійшло у власність до мінського воєводи Паца, а від кін. 17 ст. – до князів Четвертинських. 1667 завдяки старанням князя С. Четвертинського В. отримав Маґдебур. право та ряд пільг. Володимирец. міщан було звільнено на 12 р. від сплати чиншів, податків, контрибуцій та ін. повинностей. Насел. В. брало участь у Визв. війні укр. народу під проводом Б. Хмельницького. За Андрусівським перемир’ям 1667 В. залишився у складі Польщі. За третім поділом Польщі 1795 ввійшло до Луцького пов. Волин. губ. Рос. імперії. Від 1920 – у складі Поліського, від 1931 – Волин. воєводства Польщі. 1936 зареєстр. виступ жит. В. проти польс. влади. Від 1939 – у складі УРСР. Від 3 липня 1941 до 12 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Під час 2-ї світ. війни – р-н організації і бойових дій проти німців сотні УПА поручника І. Перегійняка. В кін. лютого 1943 на базі ініціатив. групи Володимирец. р-ну створено партизан. загін ім. У. Кармелюка. 1940–62 та від 1965 – райцентр. Від 1957 – смт. Гол. пром. підпр-ва: ВАТи – «Володимирец. крохмале-патоковий з-д», «Володимирец. рай. друкарня», «Володимирец. молокозавод», «З-д “Ситал”»; ЗАТ «Поліссярембуд», ТОВ «Деревообробник», держлісгосп, автотранспортне підпр-во. У В. – 2 заг.-осв. школи, рай. колегіум, дитсадок, ПТУ; рай. Будинок культури, рай. істор.-краєзнав. музей, Центр дозвілля для молоді «Сучасність», центр. рай. б-ка; центр. рай. лікарня, стоматол. поліклініка; ДЮСШ. Виходить г. «Володимирецький вісник». Є рай. парк відпочинку, відділ. 4-х банків. Реліг. громади: 3 – УПЦ МП, УПЦ КП, християн віри євангельської. Пам’ятки арх-ри: палац Красіцького (кін. 19 ст.); Свято-Успенський храм (1894). На брат. кладовищі на пошану тих, хто загинув у роки 2-ї світ. війни встановлено меморіал «Матері-Вітчизні». На тер. рай. парку відпочинку збереглися залишки давньорус. городища. Серед видат. уродженців – д-р мед. н. М. Ващенко, живописець і монументаліст В. Наумець, мистецтвознавець М. Ковалінас, ткаля Г. Леончук.

Я. М. Березюк

Стаття оновлена: 2006