КРАПІ́ВІН Сергій Гаврилович (16(28). 03. 1868, Одеса – 05. 09. 1927, Москва) – хімік. Д-р хімії (1915), проф. (1922). Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1889), де був залишений для підготовки до про­­фесор. звання. Від 1896 працю­вав у Моск. ун-ті: проф. каф. хі­­мії (1919–27); водночас викладав на Моск. вищих жін. курсах (від 1901), у Твер. пед. ін-ті (РФ; від 1920 – зав. каф. хімії), керував заняттями з методики викладан­ня хімії на пед. курсах при Моск. вищому тех. уч-щі (від 1925). Наук. дослідж. у галузі орган. і фіз. хімії, хім. кінетики. Вивчав вплив нейтрал. солей, присутніх у розчинах, на швидкість хім. реакцій; застосував реакцію кон­денсації у присутності хлористого алюмінію до ненасичених вуглеводнів. Відомий як педагог-методист і популяризатор науки.

Пр.: Действие галоидангидридов ук­­сусной кислоты на ненасыщенные угле­водороды в присутствии галоидных солей алюминия. Москва, 1909; Прак­тические работы по органической хи­­мии. Москва, 1910; Материалы по кине­тике химических реакций. Москва, 1915; Количественный анализ. 3-е изд. Мос­ква; Ленинград, 1931; Записки по мето­дике химии: Пособ. 3-е изд. Москва; Ленинград, 1936.

Літ.: Александров Д. К., Лерх П. И. Жизнь и научные труды профессора С. Г. Крапивина // Изв. Твер. пед. ин-та. 1928. Вып. 4.

Є. В. Шабанов