Володимирецький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Володимирецький район

ВОЛОДИМИРЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Рівненської області. Утвор. 1939 (в сучас. межах від 1959). Пл. 1,9 тис. км2. Насел. 61 714 осіб (2001, складає 97,7 % до 1989): українців – 99,2 %, росіян – 0,5 %, білорусів – 0,1 %. У складі р-ну – с-ща міського типу Володимирець та Рафалівка, 65 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Рафалівка, Антонівка. Лежить у межах Волин. пасма. Поверхня низовинна, пологохвиляста, в центр. частині поширені горби та пасма заввишки 8–20 м, розділені численними заболоченими зниженнями. Корисні копалини: базальти, цегел. глини, буд. піски, торф, бурштин, орган. добриво сапропель, мідь. Річки: Горинь з притоками Вирка, Бережанка та Стир з притокою Стубла. У р-ні – 12 природ. озер, переважно карстових (найбільші – Біле та Воронківське) та заплавних. У В. р. є 8 водоймищ та водосховищ, заг. пл. водного дзеркала 4,4 тис. га. Ґрунти переважно дерново-підзолисті та болотні. Бл. 1,5 тис. га займають піски. 50 % тер. вкрито лісом (бори, субори, діброви). Осн. порода – сосна (75 % пл. лісів), є також дуб, береза, вільха, верба, чагарники. Серед болот. рослинності – осоки, сфагнові та гіпнові мохи. На тер. р-ну – ландшафт. Білоозерський заказник (у складі Рівненського природного заповідника) та ботан. Хіноцький заказник (обидва – держ. значення). Гол. пром. підпр-ва: ВАТи – «Рафалів. кар’єр», «Володимирец. рай. друкарня», «З-д “Ситал”», «Володимирец. молокозавод», «ТНТ», «Лісові товари», держ. підпр-во «Меркурій». Осн. види пром. та с.-г. продукції, що виробляються у В. р.: пиломатеріали, камінь, щебінь, кусковий торф, меблі, плодоовочеві консерви, масло тваринне, сир твердий, продукція з незбираного молока. Спеціалізація с. госп-ва – картоплярсько-льонарсько-зернові культури (жито, озима пшениця), тваринництво молочно-м’ясного напрямку. Пл. с.-г. угідь 43,9 тис. га, з них орних земель – 24,7 тис. га, пасовищ і сіножатей – 16 тис. га, перелогів – 3,1 тис. га, багаторічних насаджень – 0,1 тис. га. Діють 30 с.-г. кооперативів та кілька приват. с.-г. підпр-в, дослідне госп-во. У В. р. – 57 заг.-осв. шкіл, 14 дошкіл. закладів, ПТУ; 44 клуби та Будинки культури, 46 б-к, 32 культурно-дозвіл. комплекси, 2 муз. школи, станція юних техніків, рай. істор.-краєзнав. музей; 4 лікарні, 4 лікар. амбулаторії, 43 фельдшер.-акушер. пункти, стоматол. поліклініка. Є ДЮСШ та відділ. 4-х банків. Виходить г. «Володимирецький вісник». У р-ні діє 8 колективів худож. самодіяльності, що мають звання «народний». Серед нар. промислів особливе місце займає ткацтво, для якого характерна однокольорова гама переплетення різних геом. фігур у орнаменті. Реліг. громади: 6 – УПЦ КП, 40 – УПЦ МП, 30 – християн віри євангельської. 11 культур. споруд є пам’ятками арх-ри (кін. 19 ст. – поч. 20 ст.). На тер. р-ну знаходиться 65 брат. могил, встановлено 28 пам’ятників та обелісків Слави воїнам-визволителям і односельчанам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Видатні уродженці: д-р мед. н. А. Косаківський (с. Нетреби), д-р тех. н. А. Сяський (с. Довговоля); поет, драматург, прозаїк А. Коломієць (с. Городець), прозаїк В. Мазаний (с. Городець), поет і перекладач Н. Позняк (с. Антонівка), поети М. Дубов (с. Красносілля) та І. Сидорчик (с. Ромейки); дипломат О. Моцик (с. Городець). У р-ні проживали поет В. Мирний та письменниця Г. Гордасевич. З р-ном пов’язана діяльність класиків польс. літ-ри Ю. Крашевського та В. Василевської.

Я. М. Березюк

Стаття оновлена: 2006