Волокидін Павло Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волокидін Павло Гаврилович

ВОЛОКИ́ДІН Павло Гаврилович (10(22). 12. 1877, с. Архапово Орлов. губ., Росія – 16. 03. 1936, Київ) – живописець. Чл. Т-ва пд.-рос. художників (від 1910), Т-ва ім. К. Костанді (1922–29). Навч. в Одес. худож. уч-щі (1898– 1905; викл. К. Костанді, Г. Ладиженський), С.-Петербур. АМ (1905–06; викл. В. Савинський, Я. Ціонглінський). Від 1907 – в Одесі. Працював викл. у серед. школах Одеси, Одес. худож. школі (1918–22); проф. Одес. (1922– 34) та Київ. (1934–36) худож. ін-тів. Творчість витримано у традиціях класич. реаліст. мист-ва. Автор пейзажів, натюрмортів, портретів, сповнених тонкої гармонії барв, що поєднуються з чіткою формою, психологізмом. Створив галерею портретів, у яких розкрив індивід. і типові риси сучасників. Роботи зберігаються в НХМ, Одес. і Харків. ХМ, Київ. музеї рос. мист-ва.

Тв.: «Херсонська пристань» (1914), «Айстри» (1920), «Натюрморт із червоною тацею» (1927), «Воронцовський палац» (1931), «Натюрморт із бандурою» (1934); портрети – «Курсистка» (1918), «Автопортрет» (1921), «Жінка у сірому» (1925), «О. Сиротенко», «Дружина художника», «І. Кіпченко» (усі – 1935).

Літ.: Каталог виставки творів художників Г. С. Головкова, П. О. Нілуса, П. Г. Волокідіна, що належать музеям СРСР та приватним колекціонерам. О., 1962; Возіянова І. В. Павло Волокидін // ОМ. 1978. № 2; Ковальская Л. С. Павел Волокидин. Живопись: Альбом. Москва, 1981; Художественное общество им. К. К. Костанди: Каталог выставки. О., 2003.

Т. А. Галькевич

Стаття оновлена: 2006