Волошенюк Іван Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волошенюк Іван Степанович

ВОЛОШЕНЮ́К Іван Степанович (03. 07. 1938, с. Ометинці Немирів. р-ну Вінн. обл.) – прозаїк. Чл. НСПУ (1986). Літ. премія ім. М. Коцюбинського (1997). Закін. Київ. ун-т (1967). Працював агрономом, у рай. та обл. газетах, на обл. радіо, від 1996 – у г. «Вінниччина». Віддає перевагу худож.-докум. і публіцист. жанрам. Пише про сучасне село, журналіст. зустрічі з багатьма люд. долями.

Тв.: В ім’я хліба. К., 1980; Літо приємних зустрічей. К., 1981; Барвінок холоду не чує. К., 1983; Ви чуєте, журавлі. К., 1985; Дорога через тишу. К., 1990; Алло, пришліть кореспондента: Роздуми. Публіцистика. В., 1997; Немирівська трагедія: Суб’єктивне есе на теми героїзму і жлобства. В., 2002; Два ангели на двох велосипедах. В., 2004; І Крим, і Рим, і мідні труби. В., 2005; Котилося літо. В., 2005.

Літ.: Звірик А. Все, що проникло душу наскрізь // Вінн. правда. 1993, 2 лип.; Телятникова С. Кожен образ торкнувся мого серця // Камертон-ікс. 1994, 28 лют.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2006