Волошин Георгій Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волошин Георгій Сергійович

ВОЛО́ШИН Георгій Сергійович (05. 05. 1925, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) – живописець. Чл. НСХУ (1965). Закін. Дніпроп. худож.-пед. уч-ще (1948; викл. О. Вандаловський, О. Жирадков), Київ. худож. ін-т (1956; майстерня В. Касіяна, К. Трохименка). Працював у твор. майстернях Худож. фонду СРСР та УРСР; ілюстратором у ж. «Піонер». Брав участь у створенні експозиції Зоол. музею НАНУ. Викладав у худож. студіях Києва та Будинку архітекторів, Палаці піонерів, Будинку нар. творчості та в уч-щі профспілок. Від 1937 – учасник респ. та міжнар. мист. виставок. Осн. роботи – у жанрах темат. картини, пейзажу. Полотна зберігаються у Дніпроп. та Кременец. істор. музеях, Микол., Черніг. ХМ, Музеї партизан. слави (м. Здолбунів Рівнен. обл.), Шушен. картин. галереї (РФ), Джамбул. ХМ (Казахстан).

Тв.: «Після бою» (1948), «Після полювання» (1958), «Перша зелень» (1959), «У вільний час» (1965), «Ранок в автобусі» (1969), «Сонячний день» (1973), «Батьківська турбота», «М. Горький» (обидва – 1976), «Після жнив» (1979), «О. Білаш» (1985), «Забутий шлях» (1988), «Зима» (1990), «Цвітіння» (1991), «Веселка» (1997), «Альтанка. Осінь» (1999), «Вечір на Дніпрі» (2000).

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2006