Волошин Максиміліан Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Волошин Максиміліан Олександрович

ВОЛО́ШИН Максиміліан Олександрович (справж. – Кириєнко-Волошин; 16(28). 05. 1877, Київ – 11. 08. 1932, с-ще Коктебель Феодосій. р-ну, нині смт у складі Феодосій. міськради, АР Крим) – поет, художник, філософ, кримознавець, бібліофіл. Навч. у Моск. ун-ті (1897–99), звідки був виключ. за участь у студент. заворушеннях. Заарешт. у справі Виконав. ком-ту об’єдн. студент. орг-цій. Подорожував Зх. Європою, вивчаючи культурні надбання. Жив у Парижі, С.-Петербурзі, Москві. Від 1917 – постійно у Коктебелі, де сформувався мист. осередок (у різний час тут жили О. Толстой, М. Цвєтаєва, В. Брюсов, Андрій Бєлий, О. Бенда та ін.). Друкувався від 1901. У творчості тяжів до символізму та акмеїзму. У ранніх творах переважають філос. роздуми про долю світ. культури; писав також любовну і пейзажну лірику (зб. «Стихотворения. 1900–1910», Москва, 1910). Поет. зб. «Anno mundi ardentis. 1915» (1916), «Иверни» (1918; обидві – Москва), «Демоны глухонемые» (Х., 1919; Берлин, 1923) – відображення епохи соц. катаклізмів (1-а світ. війна, воєнні дії 1918–20) через істор. та міфол. паралелі. Співпрацював із часописами «Северные цветы», «Весы», «Золотое руно», «Аполлон». У розвідці «О Репине» (1913) виступив проти натураліст. тенденції в мист-ві. Автор літ.-крит. ст. «Лики творчества» (1914), «Суриков» (1985), присвяч. питанням культури, худож. перекладу, образотвор. мист-ва. Як живописець створив пейзажі Криму: «Блакитна затока» (1912), «Гірський пейзаж» (1916), «Рожеві сутінки» (1925), «Коктебельська затока» (1928), «Пейзаж із деревами» (1930). Брав участь у худож. виставках т-в «Мир искусства» (Москва – 1916; Петроград – 1917, 1924), «Жар-цвет» (Петроград – 1924; Москва – 1925, 1928, 1929), ім. К. Костанді (Одеса – 1925–29), зарубіж. виставках рад. мист-ва (Амстердам – 1929, Лондон – 1930). Персон. – 1927 у Москві та Ленінграді. 1984 вперше акварелі (49 аркушів) з колекції Волошина М. О. дому-музею експонувалися в Києві. Твори В. зберігаються в музеях Коктебеля, Феодосії, Сімферополя, Севастополя, Одеси, Києва, Харкова, Донецька. Портрети В. виконали О. Головін, А. Остроумова-Лебедєва, Б. Кустодієв, К. Костенко, Г. Верейський, П. Пікассо, Д. Рівера.

Тв.: Стихи о терроре. Берлин, 1923; Усобица: Стихи о революции. Ленинград, 1923; Пути России: Стихотворения. 2-е изд. [Б. м.], 1969; Стихотворения и поэмы: В 2 т. Paris, 1982; Коктебельские берега: Поэзия, рисунки, акварели, статьи. Сф., 1990; Жизнь – бесконечное познание: Стихотворения и поэмы, проза, воспоминания современников, посвящения. Москва, 1995; Из литературного наследия. С.-Петербург, 1999; История моей души. Москва, 1999; Лирика: Стихотворения и поэмы. Минск, 1999; Стихотворения. Москва, 2000.

Літ.: Куприянов И. Т. Судьба поэта: Личность и поэзия М. Волошина. К., 1979; Кобан Ю. Акварелі Максиміліана Волошина // ОМ. 1984. № 4; Климчук О. Євангеліє від Максиміліана // Україна. 1990. № 37; Топачевський А. Острів порятунку // Вітчизна. 1991. № 11.

М. О. Кобзев

Стаття оновлена: 2006