В’яткін Олександр Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
В’яткін Олександр Васильович

В’Я́ТКІН Олександр Васильович (31. 02. 1922, м. Сарапул, нині Респ. Удмуртія, РФ) – живописець, графік і педагог. Чл. НСХУ (1960). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. ін-т (1952; викл. С. Бесєдін, О. Кокель, П. Котов). Працює у Харків. худож. ін-ті (нині академія дизайну і мист-в): доц. (від 1961), проф. каф. малюнка (від 1977), одночасно – проректор з навч. та наук. роботи (1958–63). Учасник всеукр., всесоюз. і зарубіж. (Японія, Велика Британія, Франція, Іспанія) худож. виставок від 1952. Персон. – у Харкові (1964– 66, 1972, 1986, 1998, 2003), Сарапулі, Іжевську (обидві – РФ, 1972), Новій Каховці (Херсон. обл., 1972, 1986), Краснограді (Харків. обл.), Херсоні (обидві – 1986). Осн. галузі – станк. живопис і графіка, жанри – пейзаж і портрет. Роботи зберігаються в НХМ, Харків. та Херсон. ХМ, Музеї історії авіації і космонавтики (Москва), Музеї малюнка, Музеї авіації (обидва – США). Серед учнів – М. Бут, В. Сидоренко, В. Толочко.

Тв.: графіка – серії «Харків» (1955– 65), «По Кубі» (1963); цикл «Містами Європи» (1959–68); живопис – «О. Можайський біля першого літака» (1952), «Т. Шевченко на засланні» (1953), «На бойове завдання» (1954), «Соловецький монастир», «Біла ніч. Лєна», «Ленські стовпи» (усі – 1964), «Натюрморт з українською керамікою» (1967), «Солдати 41-го» (1980), «Мрія про небо» (1985), «Художник М. Шапошников» (1970), «Мигдаль квітне» (1971), «Прочитана книга» (1972), «Гурзуф. Каміння» (1975), «Весна йде», «БАМ. Дорога в майбутнє» (обидва – 1980), «Осінні перегони» (1981), «Кама. Рідні місця» (1982), «Атака відбита!» (1983), «Тост за Перемогу» (1984), «Сучасна авіація», «Пілоти війни» (обидва – 1986), «Піони», «Натюрморт. Урожай» (обидва – 1999), «Урожай» (1999, 2001), «Букет» (2000), «Дари літа» (2002), «Блакитний день» (2003).

Літ.: Мистецькі шляхи Харківщини: Альбом. Х., 1998; А. В. Вяткин. Живопись, графика: Каталог. Х., 2003.

В. Д. Путятін

Стаття оновлена: 2006