Габда Владислав Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Габда Владислав  Васильович

ГА́БДА Владислав Васильович (27. 02. 1961, Ужгород) – живописець. Син В. Габди. Обл. мист. премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2002). Чл. НСХУ (1998). Закін. Ужгород. уч-ще приклад. мист-ва (1980; викл. Л. Аверкієва). Працював на підпр-ві «Художфонд» (Ужгород, 1982–93). Учасник респ. мист. виставок від 1985. Персон. – в Ужгороді (1992), містах Ужице (Сербія і Чорногорія, 1994), Сніна (1995–96), Требішов (1995), Комарно (1999; усі – Словаччина), Кьоніґсфельд (Німеччина, 1997), Мошонмодьяровар (Угорщина, 1998). У творчості відчут. зв’язок із Закарп. школою живопису. Роботи зберігаються у Закарп. ХМ, Музеї сучас. мист-ва (м. Дунайська Стреда, Словаччина).

Тв.: «Сріблясте озерце» (1983), «За горами, за долами» (1985), «Осінь», «Осіння мінливість» (обидва – 1986), «У горах» (1987), «Осіння гра» (1988), «Блакитна дорога» (1989), «Вітер» (1990), «Єврейське кладовище» (1992), «Віадук» (1995), «Весняні води», «Ніжна боротьба» (обидва – 1997), «Жовта субмарина» (1999), «Осінь» (2000), «11 вересня 2001» (2001), «Дзиґа» (2002); серія «Старі-нові Карпати» – «Близнюки», «Говерла», «Пікуй», триптих «Карпати» (усі – 2002).

Літ.: Художники Закарпаття: Альбом. Уж., 2001.

О. В. Юрченко-Микита

Стаття оновлена: 2006