Габелко Федір Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Габелко Федір  Павлович

ГАБЕ́ЛКО Федір Павлович (псевд.: Ф. Лубенський, Ілля Малевич, Т. Ф. Павлович, Ф. Федорко; 01. 03. 1918, с. Садчиків, нині Кустанай. обл., Казахстан) – громадський і театральний діяч, видавець. Закін. Харків. кіноінститут (1939). Учасник 2-ї світ. війни. Полонений, перебував у концтаборі, звідки втік. Від 1945 – у м. Реґенсбурґ (Німеччина), працював у ред. часопису «Слово», чл. видавн. спілки «Універсальна бібліотека», видав збірку власних оповідань з життя остарбайтерів «Три хрести», брав участь у підготовці кн. творів Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, А. Чайковського, А. Кащенка та ін. Від 1949 – в Австралії, у м. Аделаїда заснував вид-во «Дніпро», видавав церк.-громад. ж. «Наш голос». Був культ.-осв. референтом Укр. громади Пд. Австралії, керував вокал.-муз., драм. і хореогр. студією, поставив п’єсу «Розгром» І. Багряного. Актор, декоратор та адміністратор Театру малих форм. Засн. Т-ва сприяння Укр. нац. раді. У 50-х рр. вчителював у т-ві «Рідна школа» в Мельбурні, організував Театр ім. Леся Курбаса, поставив п’єси «Украдене щастя» І. Франка, «Ой, не ходи, Грицю…», «Маруся Богуславка» М. Старицького та ін. Переїхавши до Канберри, заснував Укр.-австрал. мист. т-во ім. М. Лисенка, видавав ж. «Основа» та «Голос громади». 1989 повернувся до Мельбурна, заснував і очолив Мист. об’єдн. Вікторії. Чл. УРДП (голова крайового ком-ту від 1987), голова Легіону ім. С. Петлюри (від 1987). Засн. і видавець ж. «Прозріння». Займався також малярством, автор портретів Т. Шевченка і С. Петлюри (обидва – 1987), пейзажів і акварелей.

Літ.: Романюк М. Габелко Федір Павлович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11.

М. М. Романюк

Стаття оновлена: 2006