ГА́БЕЛЬ Станіслав Іванович (25. 04 (07. 05). 1849, с. Дударі, нині Миронів. р-ну Київ. обл. — 24. 01. 1924, Петро­град, нині С.-Петербург) — спів­ак (бас-кантанте), режисер, педагог. Заслужений артист Респ. (1923). Навч. у Варшав. муз. ін­ституті (1866–70; кл. вокалу Ф. Чиф­феї, фортепіано — Ю. Яноша, Р. Стробля, теорії музики — С. Монюшка), закін. С.-Петербур. консерваторію (1879; кл. К. Еверарді). Удосконалював вокал. майстерність у Мілані та Парижі. Від 1880 — асист., від 1884 — викладач, від 1886 — проф. С.-Петербур. (згодом Петрогр.) консерваторії, водночас до 1923 разом з О. Палечеком був зав. опер. класу при ній. 1875 брав участь у концертах М. Лисенка у С.-Петербурзі. 1881 у С.-Петербурзі видав зб. романсів, у який уві­йшли, зокрема, романси «Сосна» (на сл. М. Лермонтова), «Мій геній» (на сл. К. Батюшкова), «Голос у лісі» (на сл. А. Майкова) та ін. Г. присвяч. романси «Від­лу­н­ня» М. Римського-Корсакова, «Східна квітка» В. Орлова. Упорядкував хрестоматію «Репертуар певиц и певцов» (в 11-ти вып., С.-Петербург; Москва, 1888–90). Здійснив по­становки ви­став: «Фіделіо» Л. ван Бетговена, «Весі­л­ля Фіґаро», «Дон Жуан» В.-А. Моцарта. 1874 у Києві брав участь у премʼєрі опери «Різдвяна ніч» М. Лисенка (виконав партію Пацюка). Вперше у С.-Петербурзі виконав партію Баса у «Реквіємі» Дж. Верді (1881). Диригував оперою «Серед роз­бійників» А. Рубінштейна (1-е викона­н­ня, 1899). Серед учнів — О. Брагін, М. Чистяков, А. Боначич, А. Лабінський, О. Каміонський, І. Єршов, М. Інсарова, С. Мигай та ін.