Гавата Богдан Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гавата Богдан Володимирович

ГАВА́ТА Богдан Володимирович (20. 06. 1924, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – живописець. Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Орден Б. Хмельницького 2-го ступ. (1999). Канд. мед. н. (1969). Закін. Станіслав. мед. ін-т (1957). Відтоді працював дільничим лікарем; 1960– 96 – асист., викл. каф. анатомії Ужгород. ун-ту. Учасник обл., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1940. Персон. – в Ужгороді (1962, 1974, 1984). Автор портретів, пейзажів, натюрмор-тів, композицій на гуцул. тематику. Полотна створені в імпресіоніст. стилі. Окремі роботи зберігаються в Ужгород. етногр. музеї, Івано-Фр. ХМ.

Тв.: портрети – «Автопортрет» (1949), лікаря К. Карнацької, письменника М. Томчанія, різьбяра М. Девдюка (усі – 1960-і рр.); «Тихий сонячний день», «Зимова тиша», «Веселий потічок», «Осінь у Невицькому», «Водоспад», «Смерековий ліс», «Півонії», «Польові квіти», «Червоні жоржини», «Партизани у Карпатах», «Скоро на лижі» (усі – 1970-і рр.), «Натюрморт», «Бій опришка Довбуша» (обидва – 1980-і рр.).

Літ.: Уральський Л. Душі прекрасні поривання // Барви гірського краю. Уж., 1994; Темнов М., Грись В. Чарівні мрії старого замка: Нарис про художника Б. В. Гавату // Корзо. 1998. № 27.

Л. В. Уральський, А. С. Головацький

Стаття оновлена: 2006