Красилів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красилів

КРАСИ́ЛІВ – місто Хмельницької області, райцентр. Знаходиться на р. Случ (притока Горині, бас. Дніпра), за 36 км від обл. центру та за 3 км від однойм. залізнич. станції. Пл. 12,86 км2 . Насел. 20 580 осіб (2001, складає 97,1 % до 1989), переважно українці. Уперше зга­дується в акті великого князя литовського Свидригайла від 16 січня 1444. У 1497–1541 належав князям Острозьким, згодом – Заславським, Любомирським, Санґушкам, Сапігам. Останніми власниками К. були Маньковські, які 1918 виїхали до Поль­щі. Від кін. 16 ст. м-ко часто спу­стошували татари. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького та гайдамац. русі 18 ст. Після 2-го по­ділу Польщі 1793 К. відійшов до Рос. імперії. 1793–95 – м-ко Ізя­слав. намісництва, 1795–96 – Старокостянтинів. пов. Поділ. губ., 1797–1917 – Заслав. пов. Волин. губ. 1825 у К. знаходилася управа Т-ва об’єднаних слов’ян на чолі з ком-ром роти Пензен. піхот. полку М. Спиридовим. 1842 уведено в експлуатацію цукроварню. У 1890-х рр. мешкало бл. 8,8 тис. осіб, функ­ціонували торг.-телеграфна кон­тора, земська пошт. станція, 2 лі­карні, земське однокласне уч-ще, б-ка, працювали мотузяна ф-ка, цукр., чавунно-ливар., маш.-буд., винокур. і шкіряний з-ди. Під час воєн. дій 1918–20 влада неод­норазово змінювалася. 1923–31 та від 1935 – райцентр.

Від 1930 – смт, від 1964 – місто. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 8 липня 1941 до 9 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Гіт­­лерівці вбили 3255, вивезли на примус. роботи до Німеччини 474 красилівці. 1959 мешкало бл. 9,5 тис., 1979 – 17,3 тис., 1998 – 22,4 тис. осіб. Нині працюють Красилівський агрегатний завод, Красилівський маши­нобудівний завод, підпр-ва «Вікс-Фільтрон», «Красилівагромаш», «Атонмаш», «Красилівхіммаш», «Трансбуд»; дочірнє підпр-во «Красилівське» АТ «Оболонь», Кра­силів. цукр. з-д. У К. – ПТУ, 5 заг.-осв. шкіл, 4 дитсадки, дит. будинок творчості; рай. і міський Будинки культури, муз. шко­ла, 2 б-ки, нар. музей Красилів. р-ну (засн. 1988, розташ. у одній із кімнат рай. б-ки); рай. лікарня, СЕС, поліклініка; відділ. 9-ти банків. Є міський парк. Діє телерадіоцентр, виходить г. «Кра­силівський вісник». При Красилів. дит. муз. школі функціонують зразк. аматорські: фольклор. ансамбль «Любисток», естрад. ансамбль, хор. Реліг. громади: УПЦ МП (2), УПЦ КП, УГКЦ, РКЦ, християн віри євангельської (3), євангел. християн-баптистів, ад­вентистів сьомого дня, свідків Єгови. Пам’ятка арх-ри – костел Пресвятого Серця Ісуса (кін. 18 – поч. 19 ст.). Встановлено пам’ят­ник Т. Шевченку, мемор. комплекс воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, пам’ят. знак жерт­вам голодомору. Серед видат. уродженців – основоположник вітчизн. педіатрії С. Хотовицький (19 ст.), історик, громад. діяч В. Дзвонковський, фахівець у галузі суднових силових установок А. Коханський, фахівець у галузі міцності матеріалів Л. Крав­­чук, фахівець у галузі радіац. біо­хімії Б. Цудзевич; художники Я.-К. Каневський (19 ст.), Т. Ум­нова; Герой Рад. Союзу П. Кізюн.

К. О. Меленчук, Н. В. Островська

Стаття оновлена: 2014