Гавриїл - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гавриїл

ГАВРИЇ́Л (Воєводін Григорій Дмитрович; 1869, за ін. даними – 1871, С.-Петербург – 17. 12. 1937, Караґандин. обл., РФ) – церковний діяч РПЦ. Закін. С.-Петербур. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1894). У 1893 постриж. у ченці й висвяч. на ієродиякона, 1894 – на ієромонаха. 1894–98 – викл. духов. закладів у Пн. Осетії, у Могильові (нині Білорусь). 1898–1901 – інспектор Полтав. семінарії. 1901–08 – настоятель Уфимського Успенського монастиря у сані архімандрита. 1908–10 – нач. Житомир. уч-ща пастирства, настоятель Богоявленського Житомирського монастиря, 1910 – Тригорського Преображенського монастиря. У липні 1910 хіротонізований на єпископа Острозького, вікарій Волин. єпархії. Від червня 1915 – єпископ у Росії. 1922 під тиском сибір. обновленців здійснив хіротонії одружених єпископів. 1923 повернувся до РПЦ, служив у Ленінграді (нині С.-Петербург), у червні посвяч. в архієпископи. 1924–26 – архієпископ Кінгісепський, 1926–27 – керуючий Ленінгр. єпархії. 1927 заарешт. 1928 – єпископ Полоцький і Вітебський. 1932 знову заарешт., засудж. до 5 р. таборів. Розстріляний.

Т. Л. Жавжарова

Стаття оновлена: 2006