Гавриленко Володимир Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гавриленко Володимир Костянтинович

ГАВРИЛЕ́НКО Володимир Костянтинович (08. 02. 1939, Дніпропетровськ) – графік. Батько Р. Гавриленка. Чл. НСХУ (1972). Закін. Київ. худож. ін-т (1970; викл. С. Грош, Т. Лящук). Учасник респ., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1968. Персон. – у Києві (1999, 2004). Працював худож. кер. майстерні агітплаката Київ. комбінату монум.-декор. мист-ва при СХУ (1974–91); художником Політвидаву України (1975–91). Автор афіш для Укрконцерту, «Укрцирку на сцені». Створював акварелі, мозаїки для залів Музею Великої Вітчизн. війни у Києві (1980, нині Нац. музей історії Великої Вітчизн. війни 1941–45) та у Михайлів. Золотоверхому соборі (1999). Роботи зберігаються у музеях України, РФ, Канади, Румунії, Бельгії, Франції, Великої Британії.

Тв.: графіка – «Слава творцям урожаю!» (1983), «Слава Великому Жовтню» (1984), «Данило Нечай», «Самійло Величко» (обидва – 1988), «Село на нашій Україні, неначе писанка – село» (1989), «Видатні діячі України», «Де є закон, що захистить мою єдину, безправну мову?» (обидва – 1992); живопис – «Тривожні вісті для О. Кошового» (2001), «Ґ. де Боплан долає дніпровські пороги» (2002), «Козаки-запорожці прощаються з Січчю» (2003).

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2006