Гавриленко Олексій Федосійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гавриленко Олексій Федосійович

ГАВРИЛЕ́НКО Олексій Федосійович (28. 09. 1933, с. Щасливе, нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл.) – лікар. Д-р мед. н. (1985), проф. (1990). Закін. Дніпроп. мед. ін-т (1965). Працював лікарем; дир. Львів. НДІ туберкульозу (1979– 83); зав. Львів. обл. відділу охорони здоров’я (1983–88); дир. Ялтин. НДІ кліматотерапії туберкульозу (1988–92); гол. спеціалістом Наук. центру радіац. медицини АМНУ (Київ, 1993–94); відтоді – зав. каф. безпеки життєдіяльності Київ. лінгвіст. ун-ту та пров. спеціаліст з клін. психології Ін-ту післядиплом. освіти Київ. ун-ту. Співавтор Соц. кодексу України (К., 1998). Наук. дослідж.: боротьба з туберкульозом і захворюваннями легень; питання практич. клін. психології.

Пр.: Медико-социальная реабилитация больных туберкулезом. Москва, 1985; Навчально-методичні матеріали. К., 1999; 2000; 2003; Профілактика наркоманії та СНІДу серед молоді. К., 2002; Безпека життєдіяльності людини. К., 2005.

О. О. Тарасюк

Стаття оновлена: 2006