Гавриленко Петро - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гавриленко Петро

ГАВРИЛЕ́НКО Петро (1883, с. Гуляйполе, нині місто Запоріз. обл. – 24. 11. 1920, Сімферополь) – один із військових керівників махновського руху. Під час 1-ї світ. війни – штабс-капітан рос. армії, повний георгіїв. кавалер. 1917 вступив до створ. Н. Махном «чорної сотні». Пройшов шлях від ком-ра роти до ком-ра 3-го корпусу Рев. повстан. армії України (махновців). 1919 увійшов до складу її рев. військ. ради, 1919–20 – пом. начштабу. Після розгрому Добровол. армії А. Денікіна, коли Червона армія розпочала активну боротьбу проти «партизанщини» і, в першу чергу, «махновщини», Г. заарешт., але невдовзі (разом із ін. махновцями) звільнений. У жовтні 1920 признач. начштабу т. зв. Крим. групи, яку Н. Махно направив на Пд. фронт на допомогу Червоній армії. Незважаючи на знач. внесок махнов. формування у розгром білогвардій. військ П. Врангеля, одразу після перемоги більшовики розпочали ліквідацію «махновщини», і першого удару зазнала Крим. група: в ніч на 24 листопада 1920 її командування (зокрема і Г.) було заарешт. і розстріляне в Сімферополі.

Літ.: Верстюк В. Ф. Махновщина. К., 1991; Серьогін С. Третій шлях. Гуляйполе, 1998.

В. М. Волковинський

Стаття оновлена: 2006