ГАВРИЛЕ́НКО Петро (1883, с. Гуляйполе, нині місто Запоріз. обл. — 24. 11. 1920, Сімферополь) — один із військових керівників махновського руху. Під час 1-ї світової війни — штабс-капітан рос. армії, повний георгіїв. кавалер. 1917 вступив до створ. Н. Махном «чорної сотні». Про­йшов шлях від командира роти до командира 3-го корпусу Рев. пов­стан. армії України (махновців). 1919 уві­йшов до складу її рев. військ. ради, 1919–20 — пом. нач­штабу. Після роз­грому Добровол. армії А. Денікіна, коли Червона армія роз­почала активну боротьбу проти «партизанщини» і, в першу чергу, «махновщини», Г. заарешт., але не­вдовзі (разом із ін. махновцями) звільнений. У жовтні 1920 при­знач. нач­штабу т. зв. Крим. групи, яку Н. Махно направив на Пд. фронт на допомогу Червоній армії. Не­зважаючи на знач. внесок махнов. формува­н­ня у роз­гром білогвардій. військ П. Врангеля, одразу після пере­моги більшовики роз­почали ліквідацію «махновщини», і першого удару за­знала Крим. група: в ніч на 24 листопада 1920 її командува­н­ня (зокрема і Г.) було заарешт. і роз­стріляне в Сімферополі.