Гаврилів Тимофій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гаврилів Тимофій Іванович

ГАВРИ́ЛІВ Тимофій Іванович (18. 09. 1971, Івано-Франківськ) – письменник, перекладач, літературознавець. Чл. АУП (2002). Літ. премія «Благовіст» НСПУ (1996). Закін. Львів. ун-т (1993), де від 1996 й працює (з перервами): від 2001 – доц. каф. нім. філології. Стажувався в ун-тах Німеччини й Австрії (1999–2001). Чл. редколегії ж. «Вікно в світ» (від 2001). Автор кн. віршів «Арабески пам’яті» (К., 1995), «Закони географії» (Ів.-Ф., 1997), «Година самотніх» (Х., 1998), «Повертаючись до сказаного» (Ів.-Ф., 2002). У доробку Г. також: проза («Щоденник Одіссея», Л., 2003), есеїстика («Знаки часу», Ів.-Ф., 2001), перекладознавчі студії («Текст між культурами», К., 2005), переклади творів Ґ. Тракля («Твори», Л., 1997; «Себастянові сни», Л., 2004), Т. Бернгарда («Старі майстри. Елізабет II», Ів.-Ф., 1999; «Іммануїл Кант та інші п’єси», Ів.-Ф., 2002), Й. Непомука Нестроя («Колишні справи», Ів.-Ф., 2003). Г.-поета вирізняють: метонімічність мовлення, поет. екстравертність, багатство тем і мотивів, тех. довершеність (застосування звукопису, внутр. рим), вишук. лексич. палітра. Проз. творам Г. властиві: традиц. та міфол. часово-просторові структури, виразна іронічна постмодерна гра, інтертекстуальність, багате культурол. тло. Г.-перекладач актуалізує прихов. пласти та потенц. можливості укр. мови, майстерно використовує її співвідношення з мовою оригіналу. Упорядник 3-х т. наук. праць, присвяч. німецькомов. експресіонізмові («Експресіонізм», Л., 2002–05). Твори та переклади Г. публікувалися в періодиці й антологіях.

Г. І. Петросаняк

Стаття оновлена: 2006