Гаврилов Гнат Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гаврилов Гнат Гаврилович

ГАВРИ́ЛОВ Гнат Гаврилович (Гаврилов Игнатий Гаврилович; 17(30). 03. 1912, с. Великі Сіби, нині Удмуртія, РФ – 04. 12. 1973, м. Іжевськ, Удмуртія, РФ) – удмуртський поет, драматург і перекладач. Засл. діяч мист-в РФ (1953). Держ. премія Удмурт. АРСР (1968). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Можгин. пед. уч-ще (Удмуртія, 1928), навч. у Моск. ін-ті театр. мист-в та Удмурт. пед. ін-ті (Іжевськ). Був на журналіст. роботі, працював худож. кер., зав. літ. частини, дир. Удмурт. драм. театру. Очолював правління СП Удмуртії. 1927 дебютував у пресі як поет. Автор зб. віршів та поем «Кылбуръёс» («Вірші», 1937), «Шудо шаер» («Щасливий край», 1939) та ін., позначених життєстверд. настроями, зв’язком з фольклор. поетикою. Написав низку п’єс про життя удмурт. народу (не раз під тиском приписів соцреалізму), зокрема «Вало öр куашетэ» («Шумить ріка Вала», 1931), істор. драму «Кезьыт ошмес» («Холодне джерело», 1934), драму «Аннок» («Ганнуся», 1963), трагедію «Шунды жужаз» («Сонце зайшло», 1959), комедію «Жингрес сüзьыл» («Дзвінка осінь», 1970). Серед ін. творів Г.: роман-трилогія «Вордüськем палъёсын» («В рідних краях», 1958–61) – про становлення удмурт. творчої інтелігенції в 1930-х рр.; кн. мемуарів «Тодам ваисько» («Я згадую», 1978) – про діячів удмурт. культури та ін. Переклав удмурт. мовою низку творів рос. письменників (О. Пушкін, М. Некрасов, М. Горький), окремі твори М. Гоголя, Панаса Мирного та І. Неходи. Популяризував творчість Т. Шевченка. У спец. випуску удмурт. ж. «Молот» (1939, № 2–3), присвяч. укр. поетові, вміщено поеми «Катерина» і «Кавказ» (уривок) у перекладі Г., а також його вірш «Тарас Шевченколы» («Тарасові Шевченку»). Для першого збірника творів Т. Шевченка удмурт. мовою «Быръем произведениос» («Вибрані твори», 1948) Г. переклав вірші «Мені тринадцятий минало», «Ой виострю товариша», «Не молилася за мене», «Із-за гаю сонце сходить» та ін.; для видання творів укр. поета «Кылбуръёс но поэмаос» («Вірші і поеми», 1951; обидва – Іжевськ) – поеми «Іван Підкова», «Гамалія», «Сова», «Сон» («У всякого своя доля») та низку поезій.

Літ.: Ермолаев А. Игнатий Гаврилов: Улэмэз но творчествоез сярысь. Ижевск, 1974; Ложкин В. Сценическая история пьес И. Г. Гаврилова: К проблеме нравств. становления личности героя в театр. искусстве. Ижевск, 1982.

Б. В. Хоменко

Стаття оновлена: 2006