Гаврилюк Ігор Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Гаврилюк Ігор Іванович

ГАВРИЛЮ́К Ігор Іванович (16. 03. 1941, с. Довжка Войнилів. р-ну Станіслав. обл., нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл.) – письменник. Чл. НСПУ (1990). Закін. Івано-Фр. ін-т нафти і газу (1973). Працював на шахтах Донбасу, викладав у ПТУ; від 1981 – на вироб-ві. 1989–91 – голова Калус. відділ. Т-ва укр. мови ім. Т. Шевченка; до 2000 – на кер. держ. посадах у м. Калуш. Від 2003 співпрацює з радіо «Свобода». Г. – автор літ. пародій, віршов. і проз. сатир. творів, гуморесок, епіграм, байок, віршів і казок для дітей. Окремими книжками вийшли: «Вчений нянь» (1983), «Пунктуація кохання» (1989), «Малі діти – великий клопіт» (1991), «Вірші для Солошки» (1994), «Загадки» (1993; 1995; усі – Івано-Франківськ). Вибр. твори Г. увійшли до кн. «Здираниця» (Ів.-Ф., 2001). За кордоном 2004 опублікував зб. політ. сатири «Шпичаки».

Статтю оновлено: 2006
Цитувати статтю
Н. М. Гаук . Гаврилюк Ігор Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=28033 (дата звернення: 25.02.2021).