Гаврилюк Юхим Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гаврилюк Юхим Семенович

ГАВРИЛЮ́К Юхим Семенович (16(29). 05. 1902, с. Нігин, нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – ?) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, скульптор. Закін. Київ. худож. ін-т (1931; викл. М. Гельман, Б. Кратко, І. Севера). Працював на Баранів. (1930– 36) та Городниц. (1936–64) фарфор. з-дах (обидва – Житомир. обл.). Автор малюнків для оздоблення фарфор. виробів, форм для сервізів. Значне місце у творчості Г. займає скульптура.

Тв.: скульптури – «Косар, який п’є воду» (1930), «Гуцулка з газетою» (1939), «Гуцул із сопілкою», «Дідусь кобзар» (обидві – 1941); сервіз «Ювілейний» (1937); погруддя Т. Шевченка (1938, 1951), «Бандурист Барташевський» (1938); анімаліст. серія – «Вівчарка» (1939), «Бульдог» (1940), «Какаду» (1941); барельєфні медальйони – «Л. ван Бетговен» (1955), «П. Чайковський», «М. Горький» (співавт.), «Г. Петровський».

Літ.: Долинський Л. В. Український художній фарфор. К., 1963; Провідний скульптор Городницького заводу // Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Л., 1969.

Л. М. Гутник

Стаття оновлена: 2006