Гавриш Олексій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гавриш Олексій Степанович

ГА́ВРИШ Олексій Степанович (01. 01. 1950, с. Олександрівка Бобровиц. р-ну Черніг. обл.) – художник театру. Чл. НСХУ (1988). Закін. Київ. худож. ін-т (1981; викл. Д. Лідер). Від 1984 – художник-постановник навч. театру Київ. ун-ту театру, кіно і телебачення; за сумісн. від 1997 – викл. Нац. муз. академії України (Київ). Учасник респ., всесоюз., зарубіж. мист. виставок від 1982. Персон. – у Москві (1995), Мюнхені (1996). Образне вирішення вистав позначене високим ступенем узагальнення, точністю асоціацій, сценогр. вираженням драматург. конфлікту. Оформив вистави: «Нельська вежа» А. Дюма (1990, Київ. ТЮГ), «Театральний роман» М. Варфоломєєва (1997, Нац. драм. театр ім. І. Франка), «Хазяїн» І. Карпенка-Карого (1998, Дніпроп. укр. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка); мюзикли – «Серенада сонячної долини» Г. Міллера (1990, Театр естради, Київ) та «Вестсайдська історія» Л. Бернстайна (2000, Міжнар. укр.-амер. проект); опери – «Лісова пісня» В. Кирейка (1998) та «Ріґолетто» Дж. Верді (2003; обидві – театр-студія «Молода опера» при Нац. муз. академії України); муз. новелу «Сотворіння» за творами А. Шнітке, О. Бакши, В.-А. Моцарта (2001, Нац. філармонія України). Був художником-постановником х/ф «Марія» (за мотивами оповідань Є. Гуцала, 1988, реж. І. Кобрін, «Укртелефільм»). Г. – автор станк. живопис. полотен, зокрема натюрмортів та пейзажів («Сліпий», «Сон», за творами Т. Шевченка; обидва – 1990).

Н. В. Зеленіна

Стаття оновлена: 2006