Гавриш Олексій Степанович

ГА́ВРИШ Олексій Степанович (01. 01. 1950, с. Олександрівка Бобровиц. р-ну Черніг. обл.) — художник театру. Член НСХУ (1988). Закін. Київський художній ін­ститут (1981; викл. Д. Лідер). Від 1984 — художник-по­становник навч. театру Київ. університету театру, кіно і телебаче­н­ня; за сумісництвом від 1997 — викладач Нац. муз. академії України (Київ). Учасник респ., всесоюз., зарубіж. мистецьких ви­ставок від 1982. Персон. — у Москві (1995), Мюнхені (1996). Образне виріше­н­ня ви­став по­значене високим ступенем узагальне­н­ня, точністю асоціацій, сценогр. вираже­н­ням драматург. конфлікту. Оформив ви­стави: «Нельська вежа» А. Дюма (1990, Київ. ТЮГ), «Театральний роман» М. Варфоломєєва (1997, Нац. драм. театр ім. І. Франка), «Хазяїн» І. Карпенка-Карого (1998, Дні­проп. укр. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка); мюзикли — «Серенада сонячної долини» Г. Міл­лера (1990, Театр естради, Київ) та «Вестсайдська історія» Л. Берн­стайна (2000, Між­нар. укр.-амер. проект); опери — «Лісова пісня» В. Кирейка (1998) та «Ріґолет­то» Дж. Верді (2003; обидві — театр-студія «Молода опера» при Нац. муз. академії України); муз. новелу «Сотворі­н­ня» за творами А. Шнітке, О. Бакши, В.-А. Моцарта (2001, Нац. філармонія України). Був художником-по­становником х/ф «Марія» (за мотивами оповідань Є. Гуцала, 1988, реж. І. Кобрін, «Укртелефільм»). Г. — автор станк. живопис. полотен, зокрема натюрмортів та пейзажів («Сліпий», «Сон», за творами Т. Шевченка; обидва — 1990).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю