Гавришків Богдан Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гавришків Богдан Михайлович

ГАВРИ́ШКІВ Богдан Михайлович (12. 06. 1928, с. Підгірці, нині Бродів. р-ну Львів. обл.) – перекладач, літературознавець. Канд. філол. н. (1958). Чл. НСПУ (1971). Уряд. нагороди. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Львів. ун-т (1950). Працював 1950– 58 викл. англ. та нім. мов; 1958– 72 – зав. каф. іноз. мов у ВНЗах Львова; 1979 – відп. секр. Львів. орг-ції НСПУ; 1981– 86 – зав. каф. іноз. мов Ужгород. ун-ту. Від 1999 живе у Москві. Дослідник нім. літ-ри та естетики 18–19 ст., історії, теорії та практики худож. перекладу, укр.-нім. літ. зв’язків. Автор наук. розвідки «Роль Г.-Е. Лессінга в розвитку демократичної культури Німеччини» (Л., 1958); підручника «Немецкий язык для студентов полиграфических вузов» (Л., 1959, співавт.); літературознав. статей. Переклав з нім. мови: романи «Украдена юність» В. Нойгауза (ч. 2, 1960), «Канікули в Берліні» Г. Лаудона (1963), «Кожний ранок несе прохолоду» Р. Шмаля (1964), «Шарлатан» Г. Кестена (1968), «Бунт приречених» Г. Єґера (ч. 1, 1969), «Я був доктором Леєм» Е. Льоста (ч. 2, 1977), «Гімназист» (1979) та «Роки змужніння» (1981) Ю. Брезана, «Товариші по зброї» А. Зеґерс (фрагменти; опубл. у кн. «Забута земля», Уж., 1982); повісті та оповідання Ф. Кайна, К. Вольф, Ґ. Ґерліха, Л. Фюрнберґа, Д. Нолля, А. Андерша, Ґ. Гербурґера, Г. Вебера, «П’єси» Ґ. Лессінґа (1976; усі – Київ), зб. казок «Спасение радуги» О. Каревої (Москва, 2003). З польс. мови: романи «Небо пломеніє» Я. Парандовського (Л., 1978), «Вузли життя» З. Налковської (опубл. у ж. «Всесвіт», № 2, 1987) та ін. Упорядник, автор вступ. статей, коментарів і перекладач книг, що вийшли у київ. вид-ві «Мистецтво» у серії «Пам’ятки естетичної думки»: зб. статей «Естетика» Ф. Шіллера (1974), «Поезія і правда» Й. Ґете (1982), «Про художню творчість» Г. Гайне (1988) та праці «Про художній ідеал прекрасного» Й.-Й. Вінкельмана (1990).

Літ.: Малахов В. Богданові Гавришківу – 70 // ЛУ. 1998, 25 черв.

В. А. Малахов

Стаття оновлена: 2006