Гаврусевич Борис Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ГАВРУСЕ́ВИЧ Борис Олександрович (08 (21). 12. 1908, Житомир — 27. 03. 1965, Київ) — геолог, мінералог. Канд. геол. н. (1936, без захисту дисертації). Закін. Волин. індустр. політехнікум (Луцьк, 1928), навч. у Свердлов. марксист.-ленін. університеті (РФ, 1936–38). Був співроб. Волин. н.-д. музею (1926– 28). Вивчав Нікопол. родовище марганцю, сірчасті руди габрових масивів, пеліканітові породи і пегматити України. 1929–35 — учасник Тянь-Шан., Прибайкал., Пд.-Урал., Волин. та ін. експедицій АН СРСР. 1935–38 — завідувач кафедри геохімії і корис. копалин Свердлов. університету (РФ); 1938–42 — завідувач кафедри геохімії і петрографії Перм. університету (РФ); 1942–44 — нач. експедиції «Уралкольорметрозвідка»; 1945–52 — декан геол. ф-ту, завідувач кафедри геохімії Київ. університету, одночасно 1945–49 — старший науковий співробітник Інституту геол. наук АН УРСР. Праці присвячені регіон. геохімії і мінералогії, заг. теор. питанням: класифікації генет. процесів земної кори, енергет. проблемам геохімії, геохімії берилу, його змінам під час нагрівання. У регіон. працях Г. описав пеліканіти, пегматити України, Паміру і центр. Тянь-Шаню, флогопіт і мікроклін Слюдянки, шеєліти, смарагди і вісмут Уралу, а також новий мінерал марганц. руд — черскит.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пеліканітові породи Троянівського району на Волині // Зб. Волин. н.-д. музею. 1928. № 1; К минералогии и геохимии пегматитов Волыни // Тр. Минерал. музея СССР. 1930. № 4; Курс геохимии. Свердловск, 1937; До проблеми стратиграфії докембрію // ГЖ. 1948. № 1–2; Основні риси мінералогії Пержанського інтрузивного комплексу // Вісн. Київ. держ. університету. 1962. № 5.