Гагат - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гагат

ГАГА́Т – рідкісна складова вугільного пласта, різновид викопного вугілля. Назва походить від м. Гагай у стародав. Лідії. Ін. назва – чорний бурштин. Колір чорний з яскравим смолистим блиском, щільної однорідної консистенції з раковистим зламом. Порівняно з ін. компонентами вугілля має підвищену в’язкість. Характерна деревна кліткоподібна будова з річними кільцями, трахеїдами та променистими текстурами. Г. утворився у процесі вуглефікації хвойних, родини араукарієвих, у віднов. анаероб. середовищі. За фіз.-хім. характеристиками прослідковуються близькі властивості з бурштином. Хім. склад (%): С – 95, Н – 7,0, О – 12,5, S – 4,6, N – 0,7. Твердість 2,5–4. Агрегат. стан – аморфний. Термопластичність при т-рі 400 °С. Г. не зустрічається у формі витриманих пластів або прошарків. Більшість родовищ – юрського періоду. Не є винятком і Бешуй. кам’яновугіл. родовище в Криму. Крім того, Г. відомий і з ін. вуглепроявів середньоюр. віку Крим. п-ова, зокрема й з околиць Балаклави, урочища Мегало-Яло, Камбич. Прогноз знач. запасів якіс. Г. Криму відкриває перспективи відродження його прямого використання в ювелір. справі.

Літ.: Шнюков Е. Ф., Кутний В. А. Камень ночи. К., 2000.

А. Я. Радзивілл, Н. В. Вергельська

Стаття оновлена: 2006