Красицький Фотій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красицький Фотій Степанович

КРАСИ́ЦЬКИЙ Фотій Степанович (12(24). 08. 1873, с. Зелена Діброва, нині Городищен. р-ну Черкас. обл. – 02. 06. 1944, Київ) – живописець, графік і педагог. Внучатий небіж Т. Шевченка. Навч. коштом М. Ли­­сенка у Київ. рисув. школі М. Му­­рашка (1888–90; викл. М. Пимо­ненко), Одес. худож. уч-щі (1892–94; викл. К. Костанді, С. Попов) та С.-Пе­тербур. АМ (1894–1901; майстерня І. Рєпіна). Від 1903 – у Києві: до 1917 – викл. малюван­ня у серед. навч. класах, худож.-друкар. школі (від 1910 – зав.), худож. уч-щі (1912–16), архіт. (1920–22) та худож. (1924–37, від 1927 – проф.) ін-тах; Миргород. худож.-керам. технікумі (ни­­ні Полтав. обл., 1922–26). Ред. ж. «Шершень» (1906), для якого виконав низку політ. карикатур. Осн. жанри – портрет, пей­­заж, темат. картини з побуту се­лян. Учасник львів. виставки су­час. укр. живопису (1905). За спри­яння НТШ створив цикл шев­­ченкіани. Від 1904 видавав свої твори на листівках у влас. вид-ві «Квітка», для якого створив фірмовий знак, 1911 випус­тив серію великод. листівок «Ки­­ївщина. Народні писанки». Виконав акварел. ескізи: «Шевчен­ко в майстерні» (1937), «Шевчен­ко на Чернечій горі», «Шевченко в творчому екстазі» (обидва – 1938), етюд «Смерть Шевченка» (1941); серію краєвидів тих місць, де жив і бував поет; ілюстрував його твори. Автор розробок з питань викладання образотвор. мист-ва, зокрема «Ри­­сування й малювання» (К., 1929), «Основи образотворчої грамоти», «Короткий порадник для са­­мо­діяльних художніх гуртків». Ок­­ремі полотна зберігаються у Нац. му­зеї у Львові, НХМ, НМУНДМ, Нац. музеї історії України (усі – Київ), Миргород. краєзн. музеї, Полтав. ХМ. Іменем К. наз­вано вулиці у Миргороді та Києві.

Тв.: «М. Старицький» (1893; 1932), «Дівчина біля перелазу» (1898), «Якби ви не були паничем», «Дорога в село Козацьке» (обидва – 1899), «Т. Шевчен­ко» (1899; 1906; 1907; 1909; 1910; 1925; 1932; 1934; 1937; 1938), «Д. Яворниць­кий» (поч. 20 ст.), «Біля колодязя» (1900), «Село Кирилівка» (1901), «Гість із Запо­ріжжя» (1901; 1916), «Галявина», «У свято» (обидва – 1902), «Українка» (1903), «Леся Українка» (1904), «Дід Грицько» (1905), «І. Франко» (1907; 1914), «М. Гру­­шевський» (1908, знищено 1952 рад. вла­дою), «М. Садовський» (1912), «Я. Усик» (1920-і рр.), «І. Зубківський» (1923), «Олена Пчілка» (1927), «А. Жда­ха» (1928), «Д. Багалій» (1929), «Г. Борисоглібська» (1936); серія «Українські радянські письменники» (1933–34).

Літ.: Персональна виставка творів художника Красицького Фотія Степановича (період творчості 1888–1941 рр.): Каталог. К., 1941; Блюміна І. Визнач­ний художник-реаліст // ОМ. 1973. № 4; Фо­тій Степанович Красицький (1873–1973): Виставка творів, присвяч. 100-річчю з дня народж.: Каталог. К., 1975; Мусієнко П. Фотій Красицький. К., 1975; Ко­­нонова О. Талановитий нащадок Тараса Шевченка (До 125-річчя від дня народж. Ф. Красицького) // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. 1998. Вип. 5; Сторчай О. Фотій Красицький про зна­чення форми в образотворчому мистецтві // ОМ. 2014. № 1.

П. В. Нестеренко

Стаття оновлена: 2014