Гаєнко Петро Михайлович

ГАЄ́НКО Петро Михайлович (псевд. і крипт.: П. Гай, П. Городецький, П. Михайлович, Ко­оператор, П., П. Г., П-ч та ін.; 20. 12. 1878 (01. 01. 1879) — ?) — поет. Закін. учител. ін­ститут (1906). Спів­ред. київ. г. «Від­родже­н­ня» (1918). Дебютував низкою віршів 1907 у ж. «Рідний край»; друкувався у «Літературно-науковому віснику», «Молодій Україні», альманахах «Терновий вінок», «Українська муза», г. «Рада». Поезії Г. від­значаються багатством мотивів (любовна і пейзажна лірика, протест проти нац. гніту, віра в пере­могу над соц. злом), довершеністю форми. Писав оповіда­н­ня («Петрусь», «З заробітків», «Вернувся»), пʼєси («В свято», 1909), віршов. фейлетони (зб. «На громадські теми», К., 1912).

Завантажити статтю